Хто зберіг любов  до  краю                                       І не зрікся роду,
Тільки той  віддав всю душу,
Все, що зміг народу.
О. Олесь.

                                 Пізнай свій край, себе, свій                                рід, свій народ, свою землю –
                                 і ти побачиш свій шлях у                                     життя
                            Григорій Сковорода
                                                                                        
Тема:  Про що і про кого розповідає історія мого краю
Мета: розвивати інтерес учнів до вивчення історії, культури та традицій рідного краю, зміцнювати їх почуття національної гордості й гідності;  розвивати творче мислення, вміння працювати з додатковою літературою, ознайомити учнів з цікавими сторінками історії Рівненської області, формувати активну життєву позицію, виховувати почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні.
Обладнання: карта Рівненської області, виставка літератури «Перлина нашого краю», комп’ютер, фонограма пісні «Рідний край», підручник, атлас «Рівненська область», зображення історичних постатей, роздавальний матеріал.
Тип уроку:  засвоєння нових знань та формування нових умінь та навичок
Форма проведення: практичне заняття
Поняття і терміни: герб, прапор, топоніміка, етноніміка, історія.
Основні дати та події:
  • І-VІІ ст. – заселення краю.
  • 1283 р. – перша письмова згадка про Рівне.
  • 4 грудня 1939 р. – утворення Рівненської області.
 ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Звучить пісня ,,Мій рідний край ” у виконанні Софії Ротару.
Фронтальна бесіда.
1.     Як називають територію, де ми живемо?
2.     З чим у вас асоціюється  слово Рівненщина?
(учні по черзі висловлюються)
Прийом «Асоціації»







ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
Слово вчителя.
Рідний край…Він починається від батьківського порогу, стрункої тополі біля воріт, з барвінку,який стелиться по садочку. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина. Але Батьківщина  – це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ми народилися і виросли, це маленька батьківщина кожного з нас. Для кожної людини Батьківщина починається з отчого дому, з маминої ніжної посмішки, з тих потаємних куточків дитинства, де ти завжди почуваєш себе у безпеці. Іншими словами, це все -  рідний край. А знати свою країну означає, перш за все, знати історію свого краю, неповторність та унікальність його природи, особливості господарства та населення.                                         
                                                              Минуть роки, і слово, мов жаринку,
             Лелеки в рідні понесуть краї,
            Осяють світлом змучену Вкраїну...
            Народе мій, не втратити б її.
Дорога серцю земля батьків, дідів і прадідів наших. Оспівані в піс­нях народних безмежні степи, зелені ліси і долини, високі блакитні небеса. Хіба є на світі щось краще, дорожче?
Обрамлені розкішними лісосмугами широкополі лани, неозорі поля золотавої пшениці, цукрових буряків, кукурудзи. Біжать у далину вежі високовольтних ліній. Густа мережа річкових долин і крутобоких балок. Неквапливі, тихоплинні річки та озерця, уквітчані рунами пахучих трав. Закучерявлені рясними вербами ставки, що в надвечір'я хвилюють рибалок сплесками риби. Чепурні села у вишневих і яблуневих садках. Невеликі ліси й переліски в долинах річок. Такий вигляд мають лісостепові  простори на Правобережній Україні. Це благодатна рівненська земля, яку природа щедро наділила красою, родючою землею і підземними скарбами.
 Тож нехай епіграфом нашої зустрічі будуть слова відомого українського філософа-мислителя Григорія Сковороди:
Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю
–  і ти побачиш свій шлях у життя.
ІІІ. Повідомлення  теми, мети, ходу уроку
Учитель. Отже, тема нашого уроку-практикуму «Про що і про кого розповідає історія мого краю». Ми поринемо в цікаві сторінки історії Р.івненської області, будемо захоплено милуватися мальовничими краєвидами рідної землі, зачаровано слухати мудре українське слово. Дізнаємось про початки життя на території краю та видатних осіб, що прославили наш край.
Практичні завдання по карті.
1.На контурній карті «Адміністративна карта України позначити Рівненську область».
2. Підпишіть назви областей.

________    __________    ________   ________    ________   _________   ________
Бесіда.
1.     Що таке історія?
2.     На які запитання дає відповідь історія?
(- Де? (на якій території)
-Коли? (в якому році, столітті)
- Як? жили і що? робили люди)
3. Заповнити таблицю, використовуючи атлас «Рівненська область» с.16 «Пам’ятки історії та культури».
Епоха
Стоянка, поселення
Населений пункт
Палеоліт



Мезоліт



Ранній залізний вік


Київська Русь



3.     За допомогою атласу «Рівненська область» с. 3 «Адміністративно- територіальний устрій» опишіть та намалюйте  прапор і герб Рівненщини.






          Прапор                                                               Герб
________________________                   ________________________________
_________________________                     __________________________________
________________________                  _________________________________
________________________                 _________________________________
________________________                 _________________________________
________________________                ____________________________________
4. За допомогою атласу «Рівненська область» с. 3 «Адміністративно- територіальний устрій» заповніть пропуски у тексті.
   Рівненську область було утворено _______________________________.  Вона складається із ______   адміністративних районів,    ______   міст та _____ міста
обласного підпорядкування ___________________________________________,   
______ селищ міського типу та 1000 ____________________________________.  
Центром Рівненської області є місто ____________________________________.
5.     Робота з документом.
Назва Рівного, за легендою, походить від слова «рів», «рови», яким був оточений рівненський замок, що знаходиться в долині річки Устя. Інший переказ стверджує, що Рівне назване так через перше поселення, яке було засноване на рівній (рівнинній) території між горбами. Але найколоритніша з легенд стверджує, що назва постала від того, що князі Острозькі, які стали володіти Рівним у 16 ст., придбали місто, яке у їхній власності було вже рівно сотим. Тобто місто називалося Рівно Соте, але пізніше друга частина у назві відпала, і місто стало називатися просто Рівне.
                                        Бендюк М. Історія та легенди сіл Рівненського району.
                                        Острог: в-во Національного університету «Острозька                   академія», 2012. -260 с.; іл..
Завдання до документа.
1.Випишіть версії походження назви міста.
2. Яка наука досліджує походження географічних назв?
3.  Яка наука досліджує походження назв народів?
Бесіда.
1.     Що ви знаєте про походження назви вашого населеного пункту?
2.     Запишіть одну з легенд про походження назви будь –якого географічного об’єкту, розміщеного на території вашого населеного пункту.

6 . Використавши атлас «Рівненська область» с. 17 «Видатні земляки» впишіть імена видатних земляків відповідно до століття та їхнє заняття.
ХVІ – ХVІІ ст.
Костянтин - Василь Острозький

державний діяч
ХVІІІ ст.



ХІХ ст.



ХХ ст.



ХХІ ст.




7. Робота з документом.
За князювання кн. Василя-Костянтина Остріг перетворився в крупний торговий центр на Україні. Він входив в п’ятірку найбільших міст України (Луцьк, Львів, Остріг, Кам'янець і Київ). Тут щороку проводилось по чотири ярмарки ( на Миколу літнього і зимового, Онуфрія і Покрову). Ремісники міста об'єднувались в 16 цехів, було декілька млинів, дві папірні, які продукували папір з Острозькими філігранями, ливарня, пороховий завод, лікарня. Населення міста сягало до десяти тисяч мешканців. Князі Острозькі були найбагатшими магнатами Речі Посполитої. Їм належало понад 100 міст і 2700 сіл,
1000 "свобід", 3000 млинів. Щорічні доходи перевалювали 1 млн. 200 тис. золотих. Вони займали високі посади старост Волинських, воєвод Київських і каштелянів Краківських. Вони були Сенаторами Речі Посполитої. Князі Острозькі утримували багатотисячні військові гарнізони, що давало змогу
успішно
громити ординців в час їх наскоків на край, їм належало виключне право збирати воловщизну, ставити печатки на червоному воскові /як королі/,
збирати мито з купців тощо. В володіннях князів знаходилось двадцять монастирів і понад 600 церков. В Острозі крім українців, проживали татари, греки, поляки, євреї, караїми. Тут був дуже потужний єврейський кагал, тут відбувались відомі єврейські сеймики, рішення яких було обов'язковим для багатьох районів - України. В Острозі функціонував єврейський арбітражний суд, який вирішував майнові спори, які виникали серед євреїв, що проживали на
Волині
і в Польщі. В XVI — поч. XVII ст. Остріг був визначним центром культури в Україні. Тут діяла Академія, друкарня "книг небачених", велика армія вчених, поетів. Тут побачив світ перший календар в нашій країні, вийшла перша поетична збірка в Україні, квітли науки і література. Недаремно сучасники називали Остріг "Волинськими Афінами". В Острозі були також по­тужні осередки польської, єврейської та татарської культури.
                                                     Андрухов П. Волинська земля: Сокаль; 1992.
Завдання до документа.
Скласти план.
Рефлексія.
Тест для оцінки психологічного стану учнів.
    Кожен учень проводить лінію аркуші паперу завтовшки 7 см., ділить її на відрізки по 1 см. Потім довільно ставить зірочку над лінією.
    Залежно від того, над якою поділкою учень поставить зірочку, такий його настрій у кінці уроку.
             Самопочуття 
0     1     2     3     4     5     6     7
              Активність
               Настрій
0 – 3 - відчуває втомленість, неспокій, невдоволеність собою;
3 – 5 – приємний спокійний стан, бажання працювати;
5 – 7 – самопочуття прекрасне, відчувається бадьорість, є бажання працювати.

·        Складання сенкана «Рівненщина»
Зразок
Рівненщина
Найдорожча,
Дивує, зворушує, захоплює
Рівненщина – це мій дім
Рідний край

Заключне слово вчителя.
    Кожна велика ріка починається малого джерельця, яке загубилось десь серед заростей верболозу, вільшаника чи калини. Чи згадує хтось про нього, дивлячись на безмежне водне плесо? Мабуть, ні. Проте  варто замислитись джерелу – і припинить свій рух життєдайна нитка, обміліє, вмираючи ріка. Так уже влаштоване життя, що все велике починається з малого. І не треба забувати про це, особливо сьогодні, коли слова Батьківщина, національна культура, народні традиції можуть в будь-яку хвилинку перетворитися в абстракцію.
     Адже якщо в душі людини немає святості, якщо її серце не прикипає до отчого краю, то зупиняється джерело душі людської, міліє річка, назва якої – Народ.
ІV. Підбиття підсумків.
Учні  записують висновки по виконаній роботі, спираючись на вислів
«В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім Батьківщина.»

                                                                                                           Л. Костенко

ІV. Домашнє завдання.
1.Відповідний параграф підручника.
2. Записати легенду про походження назв рідного краю.

3. Скласти повідомлення про одного з видатних земляків.



Немає коментарів:

Дописати коментар