Використання методик розвитку критичного мислення на уроках історії

Перехід від традиційного до інноваційного навчання вимагає оволодіння учителем відповідними освітніми технологіями. Останнім часом дедалі більшої популярності набуває технологія критичного мислення. Її офіційними авторами та розробниками вважаються американці. В Україні практична реалізація технології була розпочата 1998 р. Київським науково-методичним центром «Інтелект» у рамках проекту «Читання та письмо для критично­го мислення (ЧПКМ)».

Критичне мислення — це складний процес пізнання, що розпочинається зi збирання інформації, її аналізу та синтезу, порівняння, інтерпретації й вироблення адекватних практичних дій. Технологія критично­го мислення повністю співзвучна з інноваційним навчанням. Вона заснована на творчому спiвробітництві учителя й учня i орієнтована на розвиток у дітей аналітичного підходу до будь-якого навчального матеріалу. Технологія розрахована на пос­тановку проблем i пошук оптимальних шляхів їx розв'язання.

Впровадження методів кри­тичного мислення у процес вивчення історії допоможе пе­дагогу активізувати пізнавальну діяльність учнів. Вони значно ефективніше опанують основні історичні знання, вміння i навички. Адже здатність кри­тично опрацьовувати та прак­тично використовувати здобуту інформацію визначає високий piвень учнівських компетенцій.

Застосування методів кри­тичного мислення на уроках передбачає певну послідовність дій з боку вчителя: ПОСТУПОВО — ВІД ПРО­СТОГО ДО СКЛАДНОГО — КОЖЕН МЕТОД - «КЛЮЧ» ДО ТЕМИ — КРАЩЕ МЕНШЕ, ТА КРАЩЕ -> НЕ ВИХОДИТЬ? — ПОЧНІТЬ СПОЧАТКУ

Пропоновані нижче методи критичного мислення впорядковані за принципом зростання складності, кpiм опису алгоритму організації та про­ведення, наводяться opiєнтовні приклади їx використан­ня на уроках icтоpiї. Варто зазначити, що реалізація методів не вимагає спеціальної підготовки класних приміщень та особливого наочного забезпечення.

Розпізнавання інформації

Метод навчить учнів розрізняти факти i погляди (точ­ки зору).

Учитель пропонує школя­рам низку речень. Користуючись скороченнями «ф» — факт i «п» — погляд (точка зору), вони повинні позначати, у яких iз наведених речень подано факти, а які висвітлюють певні погляди.

Приклад

Тема. Історія Давнього Риму.

Завдання учням

Поставте позначки «ф» (факт) чи «п» (погляд).

• Диктатори ніколи не бувають щасливими людьми.

•  Юлій Цезар написав книжку про війни в Галлії.

• Цивілізація Давнього Риму перебувала на вищому рівні розвитку, ніж сучасна.

• Латиною «ім'я» перекладається як «фамілія».

• Повстання Спартака — найбільший виступ paбів-гладіаторів періоду Римської республіки.

• Безперервні війни Риму підвищували авторитет пол­ководців.

Пошук логічних зв'язків

Метод допомагає дітям засвоїти елементи логічного мис­лення.

Учням пропонується невели­кий текст, що містить icторичнy інформацію, i до нього — висновки-підсумки, серед яких є як логічні, так i помилкові. Шко­лярі визначають, які з них правильні, а які хибні, користуючись скороченнями (п) та (х).

Приклад

Тема. Італія у другій поло­вині XX—на початку XXI ст.

Період 50-х років XX ст. в Італії характеризується бурхливим економічним розвитком, так званим «економічним дивом». Політика уряду ХДП А. де Гacпepi (1945-1953 pp.) сприяла встановленню в країні повної свободи ринкової торгівлі, розвитку конкуренції й зміцненню приватного підприємництва. У подальшому Італія заохочує іноземні інвестиції, активно підтримує нові галузі промисловості, запроваджує досягнення НТР, проводить аграрну реформу, осучаснює інфраструктуру туризму.

Система здійснених заходів забезпечила дивовижні результати:

·        середньорічний приріст промислової продукції склав 10%; (п)

·        скорочення сільськогосподарського виробництва сягнуло близько 60%; (х)

·        за 1950—1963 pp. обсяг промислового виробництва зріс у 3 рази (переробки нафти i газу — у 28, виробництво пластмас — у 10 разів); (п)

·        виникла інфляція, стало можливим існування «чорного ринку»; (х)

·        Італія перетворилася на високорозвинену європейську державу; (п)

Пошук аналогій

Метод ефективний під час роботи з поняттями й термінами.

Учитель називає певне поняття, а учням необхідно знайти аналогічне серед раніше вивчених i обгрунтувати свій варіант відповіді.

Приклад

Орієнтовані  аналогії

Індустріальне суспільство —► аграрне суспільство.

Друга світова війна —► Пер­ша світова війна.

Перебудова — ►реконструкція - ►реставращя.

ООН - ► Jlігa Націй i т. iн.

«Перекладач»

Метод доцільно застосовувати для кращого засвоєння визначень понять чи термінів. Учитель називає учням поняття або термін i пояснює його значення. Діти повинні «перекласти» почуту фразу з наукової мови на загальновживану. Усі бажаючі висловлюють piзнi варіанти. Найцікавіші, найбільш чіткі й лаконічні речен­ня записують у спеціальний розмовник.

Приклад

Орієнтовні зразки  понять i термінів, їх переклади

Колективізація — об'єднання індивідуальних селянських господарств у спілку, що спирається на колективну власність на засоби виробництва (Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М.Попович. –К.: Ірина, 1999. Далі - УСЕ).

Колективізація — створення колективних господарств шляхом об'єднання самостійних селянських господарств. Здійснювалась насильницькими метода­ми («переклад»).

Націоналізація — перехід до держави прав власності на зем­лю i капітал на підставі окремого правового акта з відшкодуванням або без компенсації. (УСЕ).

Націоналізація — перехід у державну власність приватних об'єктів («переклад»).

Націоналізм — позиція та ідеологія, які надають особ­ливого значення приналеж-нocтi до нації та ставлять національні інтереси понад інтереси індивідуальних суспільних груп (УСЕ).

Націоналізм — патріотизм, повага до своєї нації, її icторичного минулого i сьогодення, матеріальних та духовних цінностей («переклад»).

Метод Ривіна (читання або вивчення тексту абзацами)

Метод допомагає формувати уміння сприймати й опрацьовувати нову інформацію.

Абзац — частина тексту до 12 рядків, яка має закінчену думку i зміст якої можна передати одним реченням (до 10 слів).

Використання методу Ривіна передбачає:

·        уважне прочитання тексту,

·        виокремлення нових слів i словосполучень;

·        з'ясування значень виокремлених слів i словоспо­лучень;

·        складання речень з виокремленими словами чи словосполученнями;

·        виокремлення ключового слова або словосполучення;

·        складання речення з ключовим словом чи словосполученням для передачі основної ідеї тексту;

·        обговорення та запис у зошити кращого iз запропонованих речень;

·        підбір запитань до тек­сту.

Приклад

Тема. Війни наполеонівської Франції.

Наполеонівські війни — війни Франції в період кон­сульства (1799—1804) та iмперії (1804-1815). Війни ці велися в інтересах нової військової та цивільної аристократії Франції i мали загарбницький харак­тер. Метою їx було захоплення територій та джерел сировини, розширення ринку збуту для французьких товарів. З наполеонівськими  війнами, при всій їx aгресивності, примхливо поєднувалися i елементи прогресивного. Війни розчищали шлях для демократичного розвитку європейських країн.

Ключове словосполучення: наполеонівські війни.

Речення, що передає основну iдею тексту: Наполеонівськi війни — війни Франції у пе­ріод консульства та iмперії, що мали загарбницький характер i суперечливе значення для історичного розвитку.

Запитання до тексту

Визначте поняття «наполеонівські війни».

·        Який характер мали наполеонівські війни?

·        У чому ви бачите негативне значення наполеонівських війн?

·        Яка позитивна роль наполеонівських війн в історичному розвитку окремих країн Європи?

·         

Щоденник подвійних нотаток

Метод доцільно використовувати під час опрацювання письмової історичної інформації.

Сторінка учнівського зошита ділиться на дві колонки. Зліва школярі записують уривок тексту, що ix вразив, зацікавив або заінтригував, а спра­ва –свій коментар

Приклад

Тема. Національно-визвольна війна українського на­роду проти Pечі Посполитої

середини XVII ст.

Текст

Коментар учня

Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч i зi своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати певну кількість хліба, багато каплунів, гусей i курчат перед Великоднем, Трійцею та Рідвом. Kpiм того повинні возити дрова для потреб сво­го пана та виконувати тисячі piзних повинностей, не кажучи про грошi, яких пани від них вимагають... Але це ще не найважливиие, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над їхнім життям; ось яка велика свобо­да польської шляхти, яка живе неначе в раю, а селяни — ніби перебуваючи у чистилищі.

•   Гійом Левассер де Боплан «Опис України». •   Характеристика соціально-еко- номічного становища україського селянства у середині XVII століття. •   Визначення однієї з причин війни 1648—1657 pp. •   Що означає слово «каплуни»?

Інтерактивне конспектування

(інтерактивні нотатки, система «Поміч»)

Метод навчає критично опрацьовувати та осмислювати письмовий навчальний матеріал; може використовуватись на piзниx етапах уроку.

Учитель пропонує учням для опрацювання письмову інформацію. В ході читання вони роблять олівцем умовні позначки на полях статті (до­кумента, уривка тексту тощо). На перших порах використовується невелика кількість позначок. Наприклад, V—інформація відома; !—інформація важлива (необхідна для запам'ятовувування); ? — інформація потребує уточнення, доповнення, додаткового опрацювання 

Приклад

Тема. Культурне i духовне життя в Україні в роки непу

Текст інформації	Умовні позначки
Активну роль у національно-культурному розвитку відіграла Ук-раїнська автокефальна православна церква на чолі з митрополи-том В.Липківським	V
У 1924 р. вона налічувала 30 єпископів i тисячі священників, 1100 парафій	?
1926 р. радянський уряд розпочав наступ на церкву. Було розпущено Всеукраїнську Церковну Раду, тричі заарештовували В.Липківського. Загинув 1937 р. Така сама доля спіткала i його наступника, митрополита Миколу Борецького. 1930 р. його заарештували й відправили на заслання.	! ?
1930 р. остаточно розгромили УАПЦ, знищили значну кількість духо­венства	! ? !

Кероване читання (читання з передбаченням)

Метод стимулює розвиток критичного мислення, творчої уяви, виступає пропедевтичним щодо пояснення нового матеріалу.

Учитель заздалегідь ділить текст історичної інформації на окремі змістові частини i готує до кожного запитання про по­дальший перебіг сюжету. Він зачитує текст, а школярі уважно слухають, намагаючись не пропусти жодної деталі. Під час загального обговорення пропонуються найрізномантніші варіанти наступного розгортання подій.

Приклад

Тема. Українська революція.

7 листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради М.Грушевський проголосив текст III Універсалу. Документ скасовував право власності на зем­лю поміщицьких та інших нетрудових господарств. Земля визнавалася власністю усього трудового народу, що має пе­рейти до нього без викупу.

Завдання учням

• Проаналізувавши тогочасну суспільно-політичну ситуацію в України, спробуйте спрогнозувати подальший пе­ребіг подій щодо земельного питання.

Низка слів наперед

Метод допомагає активiзyвати пізнавальну діяльність учнів, застосовується перед опрацюванням вторинної інформації.

Педагог називає школярам вирази або дає короткий перелік слів iз наукового чи науково-популярного тексту. Вони висловлюють припущення, де i яким чином цi слова можуть бути використані у змістi навчальної теми.

Приклад

Тема. Світ на межі тисячолітъ.

Орієнтовний перелік cлів та словосполучень: глобальні проблеми, демографічний вибух, екологія, зброя масового знищення, природні ресурси, «парниковий ефект», бідність, голод, охорона здоров'я, медична профілактика, альтернативні джерела енергії, антиглобалізм, суспільні конфлікти, дискримінація, міжнародний тероризм, інформаційне суспільство i т. ін.

Складання розповіді

Метод навчає класифікувати, виокремлювати характернi ознаки.

Учитель записує на дошці чи ватмані низку історичних категорій: понять, термінів, прізвищ, дат, історико-географічних назв. При цьому в перелік закладають i слова, що не стосуються обраної теми. Використовуючи задані змістовi одиниці, yчнi мають написати невелике оповідання про конкретну подію, явище, процес тощо.

Приклад

Тема. Облаштування повоєнного світу.

Історичні категорії: Рапалло; Німеччина; РРФСР; 1922 р.; Далекий Схід; договір; Паризька конференція; дипломатичні відносини; торгово-економічнi зв'язки.

Орієнтовне оповідання. Відчувши себе зайвими у повоєнному cвіті, РРФСР та Німеччина в містечку Рапалло 16 квітня 1922 р. уклали сепаратний договip про відновлення дипломатичних відносин, взаємну відмову від претензій, встановлення торговельно-економічних зв'язків.

Метод рольової діяльності

Метод доцільно використовувати для опрацювання писемних історичних джерел.

Педагог пропонує дітям текст вторинного документа, вони читають його з позиції певної людини ( науковця-icторика, художника, літератора, інтелігента, селянина, робітника тощо). В ході колективного обговорення здійснюється аналіз матеріалу та процесу виконання завдання.

Приклад

Тема. Україна у Другій світовій війні.

Оголошення комендантом м. Києва про розстріл 300 киян 2 листопада 1941 р.:

«Випадки підпалів та сабо­тажу, що поширюються в місті Києві, змушують мене вжити рішучих заходів. Через те сьогодні розстріляно 300 мешканців Києва. За кожен новий випадок підпалів або саботажу буде розстрілюватися значно більша кількість жителів Києва. Кожен мешканець зобов'язаний про будь-який випадок негайно повідомляти німецькій поліції. Я буду за будь-яку ціну i вciма засобами підтримувати по­рядок та спокій в Києві».

(Хрестоматія  з icmopii Ук­рїни. — К.: Ocвima, 1988. — С. 157)

Завдання учням

Прочитайте оголошення з позиції історикa (пересічного киянина, літератора тощо). Зробіть висновок про ха­рактер фашистського окупаційного режиму на території України.

Порушена послідовність

Учні з низки фактів, подій, явищ обирають правильні, складаючи ix у заздалегідь визначену послідовність.

Приклад

Тема. Міжнародні відносини в другій половині XX ст.

Завдання учням

•        Виберіть з-поміж наведених війни i збройні конфлікти, що відбувались у 70-ri pp. XX  ст. Визначте їx послідовність.

Війна між Іраном й Іраком.

«Жовтнева війна» між арабськими країнами й Ізраїлем.

Індо-пакистанський конфлікт через Бенгалію.

Операція «Буря в пустелі».

Збройний конфлікт між В'єтнамом i Камбоджею.

Квітневий переворот в Афганістані.

«Рамка ціта»

Метод передбачає виокремлення етапів або стадій у пояснення будь-якої історичної події, явища, процесу.

Учитель повідомляє учням алгоритм роботи, розрахований на чотири послідовні кроки:

1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?) — те, чого прагнуть головні дійові особи або групи.

2. План (Яким чином? Як?) — кроки для досягнення мети, практичні дії.

3. Дія (Що? Де? Коли?) - фактичне втілення плану.

4. Результат (Які наслідки? Які підсумки?) — наслідок ди чи дії, що приводять або не приводять до досягнення мети.

Схематично це можна зобразити таким чином:

            

    

Приклад

Тема. Друга світова війна. Підтема. Тегеранська конференції.

1. Мета — обговорення питань подальшого ведення війни та післявоєнного облашту­вання світу.

2. План — зустріч лідерів держав — учасниць антигітлерівської коаліції (СРСР, США,
Англія.

3. Дія: 28 листопада—1 грудня 1943 р. зустріч лідерів дер­жав (Й.Сталін, Ф.Рузвельт, У.Черчіль)

4. Результат — домовленості про:

·        відкриття другого фронту;

·        участь СРСР у війні з Японією після розгрому Hiмеччини;

·        визнання майбутніх кордонів Польщі;

·        визнання радянських пре­тензій на Кенігсберг та анексія Радянським Союзом прибалтійських держав.

Побудова повідомлень за алгоритмом

Метод навчає логічно мислити, структурувати матеріал i може застосовуватись для підбиття підсумків, узагальнення.

Учитель подає учням алго­ритм, за яким тi готують усне чи письмове повідомлення. Алгоритми пропонуються piзнi, наприклад: «причина - > подія-> наслідок - >, «наіщо?- > хто? -> що? - > коли? - >, причини- >  політичні, економічні , - > наслідки -> позитивні, негативні» та ін.

Приклад

Тема. Радянізація західних земель України.

Повідомлення за алгоритмом: державне будівництво -> промисловість i фнанси - > сільське господарство -> соціальна сфера.

Радянська влада на західноукраїських територіях здійснювала «нововведення» у дyci сталінської політики будівництва соціалізму. «Реформувались» yci життєво важливі галузі:

1.       Державне будівництво:

•        проведення виборів до рад;

•        ліквідація старого адміністративного апарату.

2.       Промисловість i фінанси:

•        націоналізація промислових підприємств та банківських установ;

•        установлення контролю над виробництвом i розподілом продукції;

•        створення робітничих комітетів;

•        упровадження 8-годинного робочого дня.

3.       Сільське господарство:

•        конфіскація поміщицьких i монастирських земель та май­на, розподіл їx між малоземельними i безземельними селянськими господарствами;

•        створення селянських комітетів;

•        організація колгоспів і радгоспів.

4. Соціальна сфера:

·        зміцнення системи охорони здоров'я;

·        запровадження нової освітньої політики, ліквідація неписьменності;

·        створення системи со­ціального забезпечення.

«Коротше — ще коротше»

Метод навчає лаконічно висловлювати свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника.

Учитель пропонує учням прочитати чи прослухати цілісний уривок історичної інформації. Після цього вони повинні спробувати висловити основну думку уривка од­ним реченням, а потім — од­ним словом.

Приклад

Тема. Соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки наприкінці XIX—на початку XX ст.

Текст

Остання третина XIX—по­чаток XX ст. характеризувалися подальшим розвитком у про­відних країнах світу модерно­го суспільства, яке в цей період переживало епоху iндустріалізації — створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини та обладнання i є базою для подальшого розвитку промисловості. За цей пе­ріод промислове виробництво виросло майже втричі. Особли­во швидко розвивалася важка промисловість.

Речення. Кінець XIX- по­чаток XX ст. характеризується утвердженням індустріального суспільства у провідних країнах світу.

Слово — індустріалізація (модернізація).

«Три речення»

Метод допомагає опанувати уміння чітко, лаконічно i логічно висловлювати думку, прово­диться на етапі засвоєння нових знань.

Учитель зачитує коротку розповідь або документ. Учні повинні уважно вислухати i передати зміст почутого трьома простими реченнями. Інший варіант — робота з друкованим текстом. Речення записуються у зошит.

Приклад

Тема. США у другій поло­вині XX—на початку XXI ст.

«Уотергейтська справа»

Президентство Р.Ніксона (1969—1974) — це період гострої політичної боротьби між республіканцями i демокра­тами, що яскраво проявилася у так званій «Уотергейтській cправi».

Уночі 27 червня 1972 року у Вашингтоні в комплексі «Уотергейт» відбулася справжня політична драма. Поліцейські, що прибули о 2 годині ночі за сигналом охоронців, виявили у приміщенні, де містився національний комітет демо­кратичної партії, п'ятьох змовників, які мали апаратуру для прослуховування, а також портативну рацію, фотокамери та мініатюрні пістолети iз сльозогінним газом.Злочинців було заарештовано. Серед них виявились особи, що служили у ФБР та ЦРУ. Звістка про проникнення до штаб-квартири демократів з'явилась у пpeci наступного дня. Голова Національного комітету демократич­ної партії Л.О.Браєн охарактеризував цю подію як «жахливий акт політичного шпигунства», сліди якого ведуть до Білого дому.

Проти самих учасників «Уотергейтського інциденту» порушили кримінальну спра­ву. 15 вересня їм висунули звинувачення. 27 липня 1973 року юридичний комітет парламенту проголосував за схвалення процедури імпічменту щодо прези­дента США, який перешкоджав правосуддю в «Уотергейтській cпpaвi», при цьому виявивши неповагу до Конгресу.

5 серпня 1974 р. Р.Ніксон зробив заяву, в якій визнав, що втручався у розслілування скандалу з політичних міркувань. 8 серпня 1974 р. він звернувся до громадян з промовою по телебаченню, де заявив про свою відставку. Посаду прези­дента обійняв віце-президент Джеральд Форд.

Феномен «Уотергейтської справи», з одного боку, свідчив про напружену політичну боротьбу між провідними партія­ми, про численні факти корупції у вищих ешелонах влади. Але водночас перший в icторiї США імпічмент довів життєздатність американської демократії та вірність конституції всіх гілок влади i громадян країни. 

Opієнтовні «три речення»

Період правління президен­та Р.Ніксона пов'язаний iз розгортанням політичної боротьби між демократичною і республіканською партіями, про що свідчить  «Уотергейтська спра­ва». У причетності до прослуховування свого офісу демократи

звинуватили Білий дім. Під тиском Конгресу та громадськості Р.Ніксон подав у відставку, що підтвердило дієвість американської демократії.

Метод Таби

Хільда Таба1969 р. розробила низку рекомендацій, що можуть застосовуватися під час вивчення різних історичних категорій. Вони базуються на певній стемі питань, що ставляться у зазначеній послідовності. Пропонуються два варіанти peaлiзaцiї методу.

B-I передбачає наступний алгоритм роботи:

·        збирання інформації -» сис­тематизація -> узагальнення.

Тут використовуються запитання, що спрямовані на збирання інформації; допомагають її систематизувати; скеровують на узагаль­нення.

У випадку застосування В-II алгоритм роботи дещо відмінний від попереднього: зби­рання інформації -> порівняння + підбиття підсумків.

Учням пропонуються запитання, що спрямовані на збирання інформації; допомага-ють здійснити порівняння; скеровують на підбиття підсумків.

Приклад

B-I

·  Що спадає вам на думку, коли ви зустрічаєте (чуєте, бачите) термін «холодна війна»?

·  Проаналізуйте перелік  отриманих фактів. За якими ознаками можна їх згрупувати?

·        Розгляньте першу групу фактів. Спробуйте назвати їх одним-двома словами.

В-П

·       Визначте основні риси розвитку української економіки в період «застою».

·        Як співвідносяться iї риси з основними ознаками розвитку економіки СРСР у

цей період? Визначте спільне й відмінне.

·        Які висновки ви можете зробити на основі здійснених порівнянь?

Асоціювання

Метод спонукає учнів думати вільно i відкрито на певну тему. Він націлений на стимулювання роздумів про взаємозалежність між окремими категоріями i може використовуватись на різних етапах уроку.

Учитель на дошці або ват­мані записує ключове слово чи фразу. Учні проговорюють слова або словосполучення, що асоціюються iз запропонованим (вони можуть бути суттєвими або несуттєвими). Шля­хом колективного обговорення встановлюється iєpapxiя можливих зв'язків між окремими елементами.

Приклад

Тема. США у другій поло­вині XX—на початку XXI ст. (див. схему).

Гронування (асоціативний кущ)

     

Метод можна використовувати для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу. Biн будується на утворенні цілої низки асоціацій (див. схему).

          Учитель посередині аркуша паперу чи на дошці записує історичну категорію — факт, подію, поняття, термін, постать, назву icторико-гeoгpaфічного об'єкта. Учні пропонують асоціації з обраною те­мою — слова або фрази. У свою чергу, ці слова i фрази можуть поповнюватися новими асоціаціями, утворюючи своєрідне гроно. Коли вci ідеї записані на папepi (дошці), встановлюються можливі зв'язки між ок­ремими елементами. Використовуючи утворені асоціативні грона, школярі мають скласти речення або написати твip-мініатюру.

 Для ефективного прове­дення гронування педагог по­винен:

·        обрати цікаву для учнів тему i змоделювати зразок для класу;

·        запропонувати іншу тему, коли виявиться, що школярі недостатньо володіють матepiaлом або він їх не зацікавив;

·        обговорити результати роботи всім класом з мотивацією кожної дії.

Приклад

Тема. Громадянська війна у США (1861-1865)

Асоціацції з обраною темою: конституція, плантаційне господарство, рабство, фермерське господарство, аболіціонізм, не­нависть, конфлікт, гомстед, реконструкція.

Opiєнтованi можливі зв'язки між запропонованими словами та словосполученнями: демо­кратична конституція; планта­ційне господарство - рабство; гомстед -» фермерське госпо­дарство; громадянська війна -> «Реконструкція» i т. ін.

Речення або цитата з використанням утвореного грона.

 «Уci молитви про свободу, спрямовані до Бога Америкою, будуть блюзнірством, доки не буде знищено невільництво» (Джон Дей).

Розумова картографія (мережа думок)

Метод допомагає зосередити думки на одній темі, розвиває вміння структурувати матеріал i може використовуватись на вступних чи підсумкових уроках (етапах уроків).

Учитель пропонує тему для обговорення. Учні (колективно чи індивідуально) повинні розбити її на логічно взаємопов'язані підтеми. Шля­хом розкриття кожної підтеми створюється загальна характе­ристика обраної проблеми.

Приклад

Тема. Київська Русь за часів князя Володимира Великого.

·        Розкрийте значення по­статі князя Володимира Вели­кого для утвердження могутності Киїської Pyci.

·        Які аспекти його життя й діяльносп треба розглянути, щоб висвітлити це питания?

П'ятихвилинне есе

Метод використовується  як підсумок уроку, щоб шко­лярі упорядкували свої думки, а педагог спланував наступне заняття.

Есе — науково-популярний твip, написаний з ме­тою розкрити якесь поняття
чи погляд, трактування теми; дослідницька  праця

Учитель ставить перед учнями два завдання написати невеличке есе, присвячене факту, події, явищу, поняттю, терміну, що вивчалися в контексті теми.

Письмово поставите одне запитання до опрацьованої теми.

Приклад

Тема. Культура Київської Pyci.

Есе. Мозаїка — зображення з різнокольорових камінців чи шматочків кольорового не-прозорого скла. Мозаїчне пан­но Софії Київської набране зi смальти 177 кольорових відтінків. Вражає зображення Богородиці — Оранти. Техніка мозаїки — вагоме культурне надбання давньоруської держави.

Питання до теми

• Хто такі скоморохи?                                                                                                        

Пошук помилок

Метод застосовується під час повторения i закріплення вивченого матеріалу.

Учитель заздалегідь готує аркуші з текстом і (без поми­лок) iз теми, що досліджуєть-ся, i стільки ж aркушів з аналогічним текстом 2, де умисно зроблені помилки. Учням роздають текст 1. Вони протягом 10 хвилин уважно вивчають його зміст. Потім  текст 1 вилучають i замінюють текстом 2, у якому шко­лярі мають знайти допущені помилки.

Приклад

Тема. Україна незалежна.

Текст 1

Після провалу спроби пере­вороту в Mocквi 19—21 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла постано­ву: «Проголосити з 24 серпня 1991 р. Україу незалежною де­мократичною державою». Бона затвердила Акт проголошення незалежності України. У постанові вирішено провести 1 грудня 1991 р. всеукраїський референдум на підтвердження прийняття Акта. 3 84,18% громадян, які прийшли на виборчі дільниці, незалежність України ппідтримали 90,32% (навіть у Криму проголосувало 67,5% громадян i 54,1% з них підтри­мали ідею незалежності України). Внаслідок волевиявлення народу народилась самостійна держава Ук раїна.

Текст 2

Після перемоги переворо­ту в Mocквi 21—24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верхов­ної Ради УРСР 24 серп­ня 1991 р. прийняла постано­ву: «Проголосити з 25 серпня 1991 р. Україну незалежною де­мократичною державою». Вона затвердила Акт прого-лошення відновлення незалежності України. У постанові вирішено про­вести 12 грудня 1991 р. всеук­раїнський референдум на під­твердження прийняття Акта. 3 34,18% громадян, які прийшли на дільниці, незалежність Ук­раїни підтримали 60,32% (навіть у Криму проголосувало 67,5% фомадян, i 54,1% з них підтримали ідею незалежності України). Внаслідок волевияв­лення народу народилась само­стійна держава Україна.

Кола (діаграма) Вена

Метод навчає школярів знаходити спільні та відмінні риси, аналізувати, синте- зувати й порівнювати.Учитель пропонує учням намалювати 2 (3,4) кола чи прямоку-тники (для зручності ведення записів), що перетинаються. У тi частини утворених ді-аграм, що не перетинаються iз сусідніми, шко­лярі вписують індивідуально-неповто-рні ознаки історичних фактів, подій, явищ, постатей, історико-географічних об'єктів. У спільні ж сектори вони записують спільні озна­ки названих вище змістових одиниць.

Приклад

Тема. Радянська модернізація України

Індустріалізація •   нерівномірність розвитку ок- ремих галузей промисловості; •   урбанізація певних регіонів України; •     будівництво великих промислових підприємств; •     розгортання стаханівського руху i т. ін.

•   експлуатація робітників та селянства; •   порушення балансу в розвит­ку промисловості та сільського господарства; •   адміністративні методи впровадження тощо

Колективізація •  падіння товарності сільсько-го господарства; •фізичне знищення селянства; •   проведения "кампаній" розкуркулювання; •   7 серпня 1932 р. — «закон про п'ять колосгав»; •   голодомор 1932—1933 pp.

Кубування

Метод допомагає всебічно проаналізувати історичний факти, події, явище чи про-цес. Учитель пропонує учням тему для аналізу. Розглядаючи питания, вони повинні послідовно виконати шість розумових операцій:

описати -> засоціювати ->  порівняти ->  проаналізувати -> застосувати -> знайти аргументи «за» i «проти».

Приклад

Тема. Тоталітаризм (на­цизм)

1. Опис. Нацизм — різновид тоталітаризму.

2.  Асоціювання. Німеччина, расистська концепція, терор, демагогія, культ осо­би, А.Гітлер, «Майн кампф».

3.  Порівняння. Нацизм — фашизм; нацизм — комунізм тощо

4.Аналіз. Державний ре­жим у Німеччині, що обгрунтував право на завоювання ін-ших народів, світове панування. Пов'язаний з періодом правління А.Гітлера.

5. Застосування. Доцільно скласти речения або написати невеличке есе.

6. Аргументи:

«За»	«Проти»
• Можливклъ консолідації великої маси людей задля виконання «великої» мiciї. •  Можливість концентрації суспільних ресурсів. • Можливість мобіьного виходу iз кризової ситуації. •Урегульованість розв'язання соціальних проблем тощо.	•  Узурпація влади, культ особи. •  Застосування терористичних методів. •  Світова ізоляція. •  Націоналізація економіки. •  ідеологічна обробка суспільства. •  Порушення демократичних норм тощо

Сенкен (сенкант)

Слово «сенкен» походить від французького слова senque — «п'ять». Це п'ятирядковий неримований вipш, що застосовується як зaciб заохочення учнів до роздумів над темою. Ме­тод використовується для підбиття підсумків вивченого.

Складання сенкену передбачає дотримання певного ал­горитму:

1)  перший рядок — слово чи словосполучення, яке називає тему;

2) другий рядок — опис теми, що складається з двох слів-прикметників;

3) третій рядок називає дію, пов'язану з темою, i містить три дієслова;

4) четвертий рядок є фра­зою, що влучно характеризує тему;

5) останнгй рядок скла­дається з одного слова. Це синонім чи антонім до запропо-
нованої теми.

Приклад

Тема. Перша світова війна

(1) Перша світова війна.

(2) Жорстока, спустошлива.

(3) Знищила, роз'єднала, змусила страждати.

(4) Наймасштабніша трагедія початку XX століття.

(5) Катастрофа.

Методи критичного мис­лення можуть використовуватися як окремі елементи

на традиційних уроках або поєднуватись у цілісну систему на спеціальних заняттях.

Структура уроку, побудованого за педагогічною технологією розвитку критично­го мислення, містить три основні етапи.

Актуалізація. Це етап уро­ку, протягом якого учням пропонується подумати i пригадати, що вони вже знають з теми. Школярі можуть також поставити запитання вчителю, сформулювати мету навчальної роботи. На цій фазі відбувається кілька пізнавальних операцій:

•  учні встановлюють piвень власних знань, вибудовують своє розуміння нових знань i поглядів;

•  активізується увага дітей до навчального процесу, створюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

Роль учителя — скоординувати роботу учнів, виявити piвень їхніх знань i вмінь, вислухати нові iдеї.

Усвідомлення. Це етап уро­ку, де учні здійснюють пошукову діяльність, конструюють та усвідомлюють новий матеріал.

На цій фазі школяр вступає в контакт iз новою інфор­мацією i самостійно її опра-цьовує.

Завдання вчителя на стадії усвідомлення — підтримати за­цікавленість класу; допомогти встановити зв'язки між відомою i невідомою інформацією; заохотити дітей до засвоєння нових знань i вмінь.

Рефлексія. Етап уроку, про­тягом якого учні здійснюють перегляд ідей, що обгово-рювалися, запитують, інтерпретують, застосовують нові знання.

На цій фазі вчитель досягає кількох цілей:

•   діти навчаються відтворювати щойно сприйнятий матеріал своїми словами;

•   створюються умови для активного обміну думками, розвиваються комунікативні вміння школярів;

•   особливої уваги набувають самостійність, оригінальність висловлених думок, їх обгрунтованість, уміння узагальнювати та інтерпретувати.