План

І. Вступ. Що таке демократія

ІІ. Основні цінності демократичного суспільства.

2.1. Ядро демократії становлять громадянство і громадянськість.

2.2. Свобода – це найвища соціальна цінність.

2.3. Гідність – це усвідомлення громадянином особистої значущості.

2.4. Призначення Конституції – чітко визначати принципи соціального співіснування людей у демократичному суспільстві.

ІІІ. Висновки.

  Вступ. Що таке демократія

На уроках правознавства, я дізналась, що Конституція України визначає нашу країну як демократичну правову державу, а  також про поняття «демократія». Більшість сучасних розвинених держав світу визначають демократію як певне досягнення людства. «У чому ж цінність та суть демократії?  Суспільство, у якому я живу, демократичне?» - такі питання я поставила перед собою, проводячи це дослідження. Вважаю, що дані питання зараз актуальні для моєї держави, як ніколи раніше. Більшість моїх співгромадян рік назад вийшли з протестом проти існуючої влади, яка хотіла проставити хрест на демократичному європейському виборі українців. Вони йшли з палицями проти вогнепальної зброї, дивлячись в очі смерті та зневажаючи її заради майбутнього демократичного суспільства. З’ясуймо ж, що таке демократія та які її основні принципи.  

Слово «демократія» (буквально – народовладдя) походить від давньогрецького словосполучення, яким позначали державний лад, за якого вирішальна роль у прийнятті рішень і врядуванні належала народним зборам і голосуванню. Вважають, що вперше слово «демократія» пролунало з вуст афінського стратега Перікла: «Ми називаємо себе демократією, оскільки наше управління перебуває в руках багатьох, а не кількох». Вікіпедія пояснює слово так. Демократія  — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія). Демократія обов'язково включає такі елементи:

ü виборність органів влади,

ü поділ державної влади на три гілки законодавчу, виконавчу та судову,

ü підпорядкування меншості більшості,

ü захист прав меншості,

ü наявність політичних прав і свобод.

Від розуміння сутності демократії значною мірою залежать реальні

шляхи її здійснення. Демократія – це загальнолюдська цінність. Історія вчить, що демократія – благо народу тільки тоді, коли вона відповідає політичній культурі й образу життя людей, має необхідні економічні й соціальні передумови. В іншому випадку - вона перероджується в охлократію – владу натовпу – й приводить до хаосу і анархії. Незважаючи на цю тонку грань, людство вважає демократію своїм найбільшим досягненням. Тому я ставлю за мету визначити основні цінності демократичного суспільства, аби з’ясувати, у чому ж досконалість такого суспільства та чому саме таке суспільство  прагне побудувати переважна більшість сучасних держав.

 ІІ. Основна частина. Основні цінності демократичного суспільства.

Цінності -  це загальні ідеї, які допомагають людям відрізняти добро від зла, бажане від небажаного і формувати на цій основі суспільні орієнтири та принципи поведінки. Сама демократія в сучасному світі є важливою і загальновизнаною цінністю. Демократичні цінності – це уособлення значущості демократії, привабливості її для більшості людей, те, заради чого демократію варто захищати, завдяки чому вона здобуває нових прихильників в усьому світі.

Ядро демократії становлять громадянство і громадянськість. Вони означають належність людини до держави, політико-юридичний зв'язок із її структурами. Громадянин, його життя і здоров'я, честь і гідність і – найголовніше для демократії. У демократичному суспільстві людина є істотою вільною і сама визначає мету, сенс  свого існування. Демократія потребує свідомого й активного залучення громадян до суспільного життя, і без цього вона не може відбутися.

Свобода – це найвища соціальна цінність. Без неї демократія неможлива. Під свободою розуміють те, що людина належить сама собі і може приймати будь-які рішення, які стосуються її. Людина може вибирати те, що хоче, не боячись за наслідки. Питання, однак, полягає в тому, наскільки великою є ця сфера, та чим і у який спосіб вона може бути обмежена. Демократичне суспільство визначає, що свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої людини. Сьогодні свобода почала усвідомлюватися як ключова цінність, без якої всі інші втрачають сенс. Демократія справедливо може вважатися таким устроєм, за якого свобода людини найменш утиснена і може бути досягнута найлегшим шляхом. Але на варті свободи повинні стояти самі громадяни.

Для того щоб визначити межі свободи й відповідальності, уникнути

надмірних моральних претензій, повинна існувати якась "надлюдська"

інстанція, яка не залежала б від чиїхось особистих уявлень і уподобань, від чиєїсь окремої волі. Саме таку інстанцію уособлює закон і особливо конституція. Її призначення – чітко визначати принципи соціального співіснування людей у демократичному суспільстві. Непорушність конституційних засад дає змогу зробити соціальний порядок і соціальну свободу незалежними від того, хто стоїть на чолі держави або яка партія здобула більшість у парламенті.

Щоб громадянин міг реалізувати себе як головний суб’єкт демократичного суспільства, необхідні певні чинники і умови, які також становлять основні цінності демократії. Це – свобода слова, контекст якої створюють вільні в своїх діях і захищені законом ЗМІ, котрі дають змогу громадянам бути по-справжньому обізнаними зі станом справ у країні. Через ЗМІ людина може висловити своє судження стосовно тієї чи іншої суспільної проблеми, того чи іншого політичного явища, процесу, інституту чи діяча. Громадська думка – це перш за все наслідок свободи слова. Свобода слова, вільні ЗМІ – одна з найбільших цінностей демократії. Проте, як і будь-яка інша свобода, вона не може існувати без обмежень. ЗМІ повинні мати можливість казати усе, але не все безкарно. І тому суди повинні бути не тільки незалежними, а й демократичними та відповідальними.

 Гідність – це усвідомлення громадянином особистої значущості, власної людської місії, унікальності, самобутності й невичерпності як частки його демократичного світогляду, що породжує певний громадянський обов'язок. По-справжньому гідною може бути тільки вільна людина. Гідність змушує людину діяти, ставати на заваді порушенням принципів і основ демократичного ладу, протидіяти будь-яким утискам свободи. Тоталітарні режими більш за все не терплять саме цієї людської риси, відчуваючи, що вона їх руйнує. Саме такі, стійкі та мужні, люди, які не дозволяють розтоптати свою людську гідність, стають не тільки жертвами, але й ворогами таких режимів. Гідність може існувати лише в контексті гідності інших людей. Ніхто не має права пред'являти людині примусових моральних претензій, що суперечать її власному переконанню і совісті, її ідеологічним, релігійним або іншим вподобанням. Це сфера її вільного вибору.

Сфера життєдіяльності, в якій людина має змогу визначати власне життя й існувати незалежно від інших, називається приватним (особистим) життям. Було б дивним, якби громадянин мав можливість брати участь у демократичному процесі, не маючи можливості самостійно керувати власним життям. Простір, який охоплюється приватним життям, визначається не тільки світоглядними і правовими чинниками. Важливе значення мають матеріальні умови, передусім такі, як житло та робота. На приватне життя впливає характер виконуваної людиною роботи, наявність вільного часу, його наповнення і т. ін.

Демократизм ґрунтується на повазі до громадської думки, спільного рішення, громадського порядку і соціальної злагоди. Йдеться про солідарність, довіру, взаємну підтримку, готовність спільно й узгоджено діяти для захисту соціальних інтересів тощо. Солідарність і довіра покладені в основу ідеї "відкритого суспільства", в якому не існує штучних і невиправданих перешкод для вільного існування й самоствердження людини в будь-яких сферах соціальної діяльності. Відверта людина – одна з умов такого суспільства і демократії взагалі. Якщо громадяни не вміють відверто і публічно обговорювати спільні соціальні проблеми, вади й недоліки суспільних відносин, демократія стає примарною.

Більшість людей бажає жити в умовах упорядкованості, стабільності, безпеки. Специфіка соціального порядку в умовах демократії полягає в тому, що він досягається не за рахунок ліквідації розбіжностей і багатоманітності, властивих будь-якому соціальному організмові. Демократія – це постійно діючий, але впорядкований (законами, процедурами, громадянською зваженістю, обізнаністю і досвідом) конфлікт. В ній постійно жевріє конфлікт, іноді (зокрема під час виборів) набуваючи значних масштабів. Але від цього суспільство тільки виграє, оскільки проблеми принаймні не заганяються всередину і не набувають злоякісного характеру. Культура конфлікту є важливим здобутком демократії.

ІІІ. Висновки.

Звичайно, немає і не може бути ідеальної демократії. Але не дивлячись на її недоліки, вона найкраща і найбільш гуманна форма правління з усіх існуючих. У.Черчілль говорив:  “Демократія жахлива форма правління, якщо не рахувати усіх інших”. При всіх своїх недоліках, демократія є найефективнішою формою правління, що відповідає волі більшості суспільства.

Слід також зазначити, що в реальному житті ніколи не існувало і не існує “чистого” народного устрою. “Чиста демократія” – це скоріше за все певний ідеал для наслідування, шкала певних цінностей розвитку суспільства і держави.

Проте не варто ототожнювати демократію із втіленням усіх сподівань, здійснення яких прагне людина. Безперечно, демократія має переваги, але і вона може стати "тиранією більшості", переродитися на диктатуру парламенту або парламентської більшості. Із 180 незалежних держав світу тільки приблизно 40 можуть бути названі демократичними у загальноприйнятому сенсі цього слова. Але, навіть, вони далекі від ідеалу, бо значною мірою третина населення приречена на вічну маргінальність. Побудувати суспільство, яке б було суспільством для всіх – неможливо, а сам процес демократизації тривалий і тяжкий. Проте не потрібно зневірюватись, варто розвивати цінності демократії далі, досягаючи нових вершин справедливості, прагнути збудувати найпрогресивніше і найдосконаліше суспільство на даному історичному етапі.

 Використана література

1.  Давидова М. В. Права людини та громадянина в сучасних демократіях: Автореф. дис. … канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / М. В. Давидова. —  Миколаїв, 2004.

2. Колодій А. М. Принципи права України / А. М. Колодій. —  К.: Юрінком Інтер, 1998.

3. Левіна Ю. Демократія як форма політичного режиму / Ю. Левіна // Вісник Академії правових наук України. —  2006. —  № 3.

 4. Цвєтков В. В. Демократія і державне управління: теорія, методологія, практика / В. В. Цвєтков. —  К.: Юридична думка, 2007. —  336 с.

5. Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. —  К.: Українська енциклопедія, 1998. —  Т. 2. 

6. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. —  К.: Українська енциклопедія, 1998. —  Т. 2.  —  1999.

.

Додаток І

    ЗАЯВКА

 учасника конкурсу творчих робіт

«ЗДОБУТКИ Й ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ»

1.      Повне  прізвище, ім'я, по батькові_ Ковтунець Альона Анатоліївна    

2.      Домашня адреса … с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області

3.      Назва роботи « Основні цінності демократії»

4.      Клас  - філологічного профілю.  Вік – 14 років.

5.      Повна назва навчального закладу… Великоомелянський НВК  «школа -гімназія»

6.       Повна адреса навчального  закладу… вул.. Шевченка 74, с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області, тел.. 278 -7-14

7.      Телефон для зв'язку (домашній, інший - зазначити) моб. 09*8518***

8.      Е-mail- history_21@i.ua