Тема. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в ІІ половині ХІХ ст.Соціально-економічний стан. Формування ринкових відносин

Мета. Визначити вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки та сільського господарства західноукраїнських земель, з’ясувати засади розвитку фабрично - заводської промисловості, причини трудової еміграції українців, проаналізувати рівень розвитку торгівлі та міст Галичини; розвивати вміння працювати з історичними джерелами; працювати з опорними схемами; аналізувати історичні події; виховувати патріотичні почуття, відчуття єдності українського народу.
Обладнання. Підручник, карта «Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в ІІ половині ХІХ ст.» , опорні схеми.
Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.
                                         

План
І.Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
   ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
     1. Вплив реформ на розвиток економіки Західної України.
2. Формування фабрично - заводської промисловості.
3.     Зміни в сільському господарстві.
4.Зародження українського кооперативного руху.
ІУ. Повторення, закріплення вивченого матеріалу.
У. Домашнє завдання.

Хід уроку

        І.Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Вплив реформ на розвиток економіки Західної України у ІІ половині ХІХ ст.
 Політичні реформи 60-х рр.
За розповіддю вчителя скласти тези.
Матеріал для вчителя.
 1876 р. –  у Австрійській імперії прийнято конституцію, згідно з якою утворено дуалістичну Австро – Угорську монархію. Конституція проголошувала рівноправність громадян у державних установах, судах і школах.
 З 1868 р. – за конституцією дуалістична Австро –Угорська монархія складалась з двох частин: Цислейтанія – Австрійська імперія і Транслейтанія – Угорське королівство. Слово «імперія» однодійно не вживалося, щоб не принижувати угорців. Внаслідок компромісу між угорською та австрійською знаттю українські землі було переділено на дві частини: Галичина і Буковина ввійшли до складу Австрії, а Закарпаття -  до складу Угорщини.
 У Галичині і в Буковині було запроваджено обласні сейми з обмеженими повноваженнями. З 1861 р. у Львові почав діяти Галицький обласний сейм, в якому переважали польські поміщики і підприємці. Самоврядування одержала також Буковина, але в Буковинському сеймі більшість становили румуни й німці. Закарпаття стало частиною Угорщини і ніякого самоврядування не дістало.
 Отже, утворення Австро - Угорської монархії ще більше віддалило закарпатських українців від буковинців і галичан.
Реформи 60 – х рр. остаточно закріпили за поляками монополію політичної влади в Галичині, а за румунами і німцями – в Буковині.
Робота за методом «Навчаючи вчуся». Перший варіант опрацьовує за підручником 2 питання уроку, а другий - третє. Пізніше вони обмінюються опрацьованою інформацією. Вчитель чітко регламентує термін виконання обох етапів уроку.
Матеріал для вчителя.
2.Формування фабрично - заводської промисловості на західноукраїнських землях.
70- 90- ті рр. ХІХ ст. – період становлення фабрично – заводської промисловості, який почався значно пізніше, ніж на східноукраїнських землях, що були під владою Російської імперії. На східноукраїнських землях процес становлення фабрично - заводської промисловості відбувався повільними темпами.
Кінець ХІХ ст. – на західноукраїнських землях було 220 середніх і великих промислових підприємств. Серед них: 5 великих тютюнових фабрик, на яких працювало 4 тис. робітників, 4 фабрики паперової промисловості, на яких працювало 538 робітників, на нафтових промислах працювало 3 тис. робітників. Великі залізничні ремонтні майстерні були у Львові, Стриї та Станіславі.
95% підприємств були дрібними, на яких працювала половина вільнонайманих робітників. Розвивалися такі галузі промисловості:
•   лісопильна,
• нафтова (використовувався удосконалений метод буріння глибоких свердловин. Видобуток нафти зріс з 20 тис. тон у 70- х рр. ХІХ ст. до 40 тис. тон на початку 90- х рр.)
• озокеритна;
• борошномельна.
У цих галузях  промисловості широко використовувалися парові двигуни.
Більшість машин і промислових товарів відправляли сюди з  австрійських та угорських провінцій імперії.
Слабо були розвинені такі галузі промисловості, як:       
  • легка;
  • металообробна;
  • меблева;
  • лісопереробна;
  • цукрова;
  • текстильна;
  • шкіряна;
  • паперова та ін.
На багатьох підприємствах зберігався низький рівень техніки і технології виробництва.
У промисловості західноукраїнських земель переважав іноземний капітал – німецький, австрійський, англійський, французький, бельгійський та ін., якого приваблювали дешева сировина і дешева робоча сила, а отже – значний зиск.
Наприкінці ХІХ ст. виникли перші монополістичні об’єднання (акціонерні товариства, картелі), що належали в основному іноземному капіталу.
Робота з термінами.
Акціонерне товариство – підприємство, капітал якого утворюється з внесків пайовиків ( акціонерів) завдяки купівлі ними акцій.
Прибутки розподіляються між його учасниками відповідно до суми акцій, які їм належать.
Акція  - цінний папір, який свідчить про участь його власника в капіталі акціонерного товариства і дає право на одержання певної частини щорічного прибутку товариства.
Картель – одна з форм монополістичних   об’єднань підприємців, в яких виробляють переважно однорідну продукцію.
Учасники картелю укладають угоду про поділ ринків збуту, розміри виробництва, рівень цін на продукцію тощо. Підприємства, що входять до картель зберігають виробничу і комерційну самостійність.

Причини повільного промислового розвитку західноукраїнських земель:
       1.Імпорт фабрично – заводських виробів з західних високорозвинених провінцій Австрії не сприяв розвиткові промисловості краю.
2.Західноукраїнська промисловість не могла витримувати конкуренції дешевих товарів і стала занепадати.
3. Промисловість була сировинним придатком Заходу.
4. Невелика кількість міст, слаборозвинена торгівля, низька заробітна платня, високий рівень безробіття – все це гальмувало розвиток промисловості. 
3. Зміни в сільському господарстві.
Після революції 1848-1849 рр. Західна Україна залишалась аграрним краєм.
Кінець ХІХ ст. – в сільському і лісовому господарстві Східної Галичини та Буковини було зайнято 75 % усього населення, а в Закарпатті – 85 %. У краї зароджуються ринкові відносини, але ще зберігались залишки кріпосництва:
1.     Великим поміщицьким господарствам належало 40 % земель.
2.     Безземельні та малоземельні селяни продовжували працювати на поміщиків. Існували кабальні оренди і відробітки. Бідняцькі господарства становили половину селянських господарств.
3.     Феодали мали право на володіння пасовищами, лісами (сервітутами).
4.     Було розвинене лихварство. Лихварі надавали селянам позички під великі проценти.
Розвиток ринкових відносин  проявлявся:
1.     У поміщицьких і багатих селянських господарствах використовувалась праця вільнонайманих робітників. Наприкінці ХІХ ст. налічувалося 400 тис. постійно і поденно найманих робітників.
2.     Відбувалося розшарування селян на заможних, середняків та бідняків. Значний прошарок становили заможні селяни. Наприкінці ХІХ ст. у Східній Галичині було 11 % заможних селян, у Північній Буковині – 8 %.
3.     Застосовувалася  нова сільськогосподарська техніка.
4.     Поглиблювалася спеціалізація районів з урахуванням нових ринкових умов.
5.     Поширювалися посіви тютюну, хмелю, льону, конопель (ці культури були сировиною для розвитку промисловості).
6.     Господарства поміщиків і заможних селян дедалі більше орієнтувалися на ринок, втягувались у товарно - грошові відносини.
7.     Розвивалося тваринництво, продукція якого вивозилася за кордон.
Заздалегідь підготовлений учень виступає з повідомленням про трудову еміграцію населення Західної України, її причини і наслідки.

Початок трудової еміграції
Робота з терміном.
Еміграція – переселення, виїзд із Батьківщини до інших країн.
Повідомлення учня.
Причини еміграції
1.     Безземелля і малоземелля.
2.     Хронічні голодування.
3.     Відсутність роботи через слабкий розвиток промисловості, постійне безробіття.
4.     Великі податки, що їх мусило сплачувати населення західноукраїнських земель.
5.     Демографічний вибух у ІІ половині ХІХ ст. Населення західноукраїнських земель швидко почало зростати ( з 3.9 млн. 1857 р. до 6.9 млн. наприкінці ХІХ ст.)
Переселенці із Західної України не осідали у Європі, де вільних земель не було. Вони емігрували до США, Канади, Бразилії, Аргентини, Уругваю. Уряди цих країн заохочували таке переселення, бо їм була потрібна дешева робоча сила для розвитку промисловості і сільського господарства.
1877 р. – населення Закарпаття масово емігрує до США. До 1914 р. до США виїхали 250 – 200 тис. українців; половину з них становили закарпатці та лемки, решту – галичани.
1895 р. – почалася масова еміграція селян із Галичини і Буковини до Бразилії та Аргентини. До 1914 р. до Канади на постійне проживання виїхали 170 тис. українців. Україні на нових землях зберігали свої національні звичаї  й  традиції, мову, культуру.
Будували поселення, школи, церкви.
Одне з перших своїх селищ у Канаді переселенці назвали «Україною».  
Діяла і сезонна еміграція. Робітники їхали у Росію, Румунію, Данію, Німеччину на сезонні, в основному весняно - осінні, роботи.

4.Зародження українського кооперативного руху
Робота з терміном
Розповідь вчителя.
Кооперативи були покликані забезпечити незаможним допомогу, захистити їх від лихварів.
70 – 90 – ті рр. ХІХ ст. – виникли сотні кооперативів. Вони надавали селянам необтяжливі (під 10 %) позички і швидко витісняли лихварів.
 Кооперативні установи будували народні доми, громадські крамниці, читальні, відкривали школи з українською мовою навчання.
 На західноукраїнських землях виникали українські банки і страхові товариства: «Віра»(1894 р.), «Дністер»(1895 р.), Земельний банк (1901 р.) та ін.
Засновником кооперативного руху на західноукраїнських землях був Василь Нагірний. У 1883 р. він організував споживчий кооператив «Народна торгівля». Нагірний  проводив закупівлю і продаж сільськогосподарських продуктів, обминаючи посередників. Заощаджені гроші передав селянам.
Євген Олесницький  у 1899 р. заснував товариство «Сільський господар». Він намагався навчити селян передовим методам господарювання.

ІУ. Повторення, закріплення вивченого матеріалу.
За опорними схемами відтворити пройдений матеріал.

Схема № 1.


 Схема № 2







У. Домашнє завдання.
Переказувать відповідний параграф підручника, повторить про громадівський рух та діяльність народників. Підготувати творчі проекти про народників та москвофілів.

Немає коментарів:

Дописати коментар