Тема. Заснування і діяльність культурно – освітнього товариства «Просвіта» і Літературного товариства імені Т.Шевченка
Мета. Розкрити роль культурно – освітнього товариства «Просвіта» і Літературного товариства імені Т.Шевченка в національно – культурному житті Західної України; розвивати вміння аналізувати історичні події; виховувати любов до рідного краю, повагу до борців за волю краю.
Обладнання . Хронологічні таблиці, настінна карта, атлас, портрети діячів.
Тип уроку. Урок - лекція
Хід уроку
І. Організація класу, постановка завдань.
ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
Зміст матеріалу для лекції
"ПРОСВІТА"
(КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ ТОВАРИСТВО)
Діяльність народовців проявлялась у двох основних формах: пропаганда національних і культурно – освітніх ідей, які висвітлювались у журналах «Вечорниці», «Нива», « Мета », «Русалка,» «Правда», а у 1880 – 1939 рр. - «Діло». Галичина стала центром вільного українського слова для літераторів із Наддніпрянщини: Л.Глібова, Марка Вовчка, Панаса Мирного. Друга форма – пропаганда національних ідей через створювання ними різних товариств, установ, гуртків, культурно – освітніх закладів.
1868 р.— народовці заснували товариство "Просвіта", яке спершу видавало популярні книжки, а потім організувало читальні та охопило своїм впливом широкі кола селян.
Мета товариства:
1.Поширювати освіту.
2.Утверджувати національну свідомість.
Перший голова "Просвіти" — Анатолій Вахнянин.
Діяльність товариства
2. Видавали шкільні підручники.
З. Готували і друкували популярні наукові альманахи.
4. Випускали щорічний "Науковий календар". Товариство "Просвіта" мало все-український характер. В його роботі брали участь В. Дорошенко, І. Крип'яке-вич, І. Раковський, С. Рудницький та ін. З ініціативи "Просвіти" було створено друкований орган народовців «Діло».
«Просвіта » діяла у містах і селах. У кінці ХІХ ст. було 816 читалень і 19 їхніх філій.
Значення діяльності «Просвіти»: поширювала знання, збільшила доступ до українських і зарубіжних найвідоміших творів, населення ознайомлювалось із новинками у сільському господарстві, зокрема тваринництві, домашніми творами, несла в маси національну ідею.
ЛІТЕРАТУРНЕ ТОВАРИСТВО ім. Т. ШЕВЧЕНКА
(З 1892 р. — НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. Т. ШЕВЧЕНКА)
І873 р. — засноване Літературне товариство ім. Т. Шевченка (реорганізовано в Наукове 1892 р.) за допомогою меценатів із Наддніпрянщини.
Мета товариства — сприяти розвиткові української мови й літератури. У товаристві працювали М. Грушевський, І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Вовк, І. Раковський та ін. За час своєї діяльності (1873—1939) воно видало понад 1100 наукових і літературних праць.
Діяли секції: філологічна ( очолював І.Франко), історико – філософська, математично – природничо – медична.
М. Грушевський — голова Наукового товариства їм. Т. Шевченка з 1897 р. по 1913 р. З 1892 року виходив друкований орган НТШ «Записки НТШ», І.Франко видавав «Літературно – науковий вісник » товариства. Тут друкувались І.Крип’якевич, І.Джиджора, С. Томасівський. У пресі висвітлювали питання про боротьбу народних мас за своє національне і соціальне визволення, розвиток феодально – кріпосницьких відносин, про культуру та історію свого народу.
ЗНАЧЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА
ім. Т. ШЕВЧЕНКА
1. Наприкінці XIX ст. Наукове товариство ім. Т. Шевченка було вже не місцевою організацією, а загальноукраїнським науковим центром.
2. Товариство видавало праці українських вчених, письменників, громадських діячів як Східної, так і Західної України.
3. Воно охоплювало всі галузі науки і наприкінці XIX ст. фактично відігравало роль української Академії наук.
4. Згуртувало навколо себе інтелектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.
ІІІ. Підсумки. Фронтальне опитування.
ІУ. Домашнє завдання. Переказувати конспект, відповідний параграф підручника прочитати і переказувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар