Додаток 3 до листа
Міністерства освіти і науки України
Від 01.07. 2014 р. № 1/9 - 343

Методичні рекомендації на 2014-2015 н.р.

Предмети суспільно-гуманітарного спрямування

Події євромайданної революції показали правильність послідовної і цілеспрямованої праці учительського загалу в ідеологічній та історіософській сферах протягом останніх двох десятиліть. Ставка на формування нової української людини з ціннісними характеристиками громадянина Україна і європейця дали можливість врятувати Україну від повзучого процесу денаціоналізації, втрати державної незалежності та відкочування в сферу впливу іншої держави, яка реанімує неосталінізм.

Революційні зміни у листопаді 2013 - березні 2014 р. продемонстрували готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність, орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації супроти замшілих традицій совка, компартійної тиранії, рабської психології підданих.

Завдяки базовим цивілізаційним цінностям, які пропагувалися в тому числі і українською шкільною історичною освітою, вдалося змінити ментальний код молодого покоління української нації, остаточно розмежувати світ диктаторських цінностей євразійства і загальнолюдських цінностей Європи. Події Майдану наочно переконливо довели, що національна модель викладання минулого зовсім не суперечить загально цивілізаційним цінностям. Вона може і повинна доповнюватися ідеями особистої свободи людини, її права обирати своє майбутнє в незалежності від диктату держави. Вона засвідчила виховання української молодої людині в ідеях толерантності і поваги до інших національних спільнот і релігійних конфесій, бажання долучитися до сім'ї народів, які творять спільний європейський дім.

         Події, які пережив народ України упродовж 2013 – 2014 рр  ще раз засвідчили, що проголошена у 1991р. державна незалежність потребує постійного захисту і глибокого розуміння, оцінки того, що відбувається навколо нас. Всі ми вкотре переконуємося у зростанні  ролі гуманітарного знання, складовою якого є шкільна історія та комплекс суспільних дисциплін, що вивчається в сучасній загальноосвітній школі.   Очевидним є факт, що в сучасних умовах суспільствознавча освіта виступає своєрідною серцевиною моральності, патріотичності, правової культури і поведінки, формування честі і гідності у молодого покоління. 

Історія

Вивчення історії в загальноосвітніх навчальних закладах  розпочинається з пропедевтичного курсу «Вступ до історії України».  Цей курс має сформувати у п’ятикласників загальне початкове уявлення про історію України як складову європейської історії, її розвиток, що має свої витоки, окремі періоди, видатних діячів. Останні суспільно-політичні події  в Україні наочно підтверджують, що у навчанні історії такий складник як «зміст» посідає не менш важливе значення, ніж система загальношкільних та предметних умінь і навичок (компетентностей). Звертаємо увагу на те, що Міністерство освіти і науки скасувало лист «Про використання навчальної літератури» (№ 1/9-607 від 05 вересня 2013 року). Ліквідація вищезгаданого припису дозволяє підійти до організації навчання у 5-му класі на альтернативних засадах. Оскільки пропедевтичний курс історії є самостійним курсом і не пов'язаний структурно з курсами історії, що вивчають з 6-го класу, навчання в 5-му класі може здійснюватися за такими варіантами.

У 2014/2015 навчальному році  на чисельні прохання вчителів країни будуть чинними одночасно дві  програми для учнів  5  класів. Це «Історія України. Вступ до історії» (К.,  Перун. 2005) та  «Історія України (Вступ до  історії) (К., Видавничий дім «Освіта». 2013).  Відповідно вчителі, які працюватимуть за програмою 2005 р.  можуть користуватись  підручниками, що вийшли друком у 2010 році: «Вступ до історії України», автори  Власов В., Данилевська О.,   та  «Вступ до історії України», автор Мисан В. 

Вчителі, які оберуть програму 2013 р. користуються відповідно підручниками, що вийшли друком у 2013 році: «Історія України (Вступ до  історії),   автора   Власова В., видавництво «Генеза»  та авторів Пометун О., Костюк І., Малієнко Ю., видавництво «Освіта». 

Чинною для учнів 6 класів є  програма «Інтегрований курс. («Всесвітня історія. Історія України»,(Київ. Видавничий дім «Освіта». 2013). 

Учні 7 - 9 класів  навчатимуться  за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи»,К.,  Перун. 2005. Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми «Історія України. 10-11 класи»  (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень), (К., Поліграфкнига. 2010). 

При цьому акцентуємо увагу на деяких змінах, що відбулись в програмі з історії України для 10 - 11 класів. 

- до теми «Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні    (1929—1938 рр.)»  додається «Голодомор 1932- 1933 років – геноцид українського народу»;

- до теми « Україна в роки другої світової війни (1939—1945 рр.). Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.)» додається  «Проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.»;

-  до теми  «Україна в перші повоєнні роки 45 — початок 50-х рр.)»  додається  «Національно-визвольний   рух 1944 – 1954 рр.»

- до теми  «Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина  50-х — середина 60-х рр.)»  додається «Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах 1953 – 1954 рр. ХХ з’їзд КПРС і початок лібералізації». Програму доповнено персоналіями  Л.Лук’яненко, І.Кандиба, А.Горська, В.Чорновіл, І.Дзюба та ін. 

Вивчаючи  теми, пов’язані з Голодомором,  вчитель має керуватись  Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 50, ст.504 ), де вказується на те, що  «Голодомор визнається актом  геноциду   Українського   народу   як   наслідок   зумисних дій  тоталітарного  репресивного  сталінського  режиму,  спрямованих на масове знищення частини українського та інших  народів  колишнього СРСР».

         Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 - 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)»  Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахована на 3 тижневі години (105 годин на рік), (К., Поліграфкнига. 2010 рік).  

Усі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства та надруковані у фахових виданнях.

У структурі шкільної історичної освіти, що склалася за роки незалежності, у шостому класі традиційно викладається курс історії Стародавнього світу, що є першим систематичним курсом історії у середній школі, на матеріалі якого починається формування основ системних історичних знань, ціннісних орієнтацій, особистісних переконань, у ширшому значенні — основ гуманітарної культури учнів.

Курс  має    інтегрований характер — давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії та охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії. Під час його вивчення  в учнів має   сформуватись розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств.

У процесі планування уроків варто звернути увагу на те, що за новою програмою у деяких темах подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови. Матеріал курсу зосереджений навколо таких змістових ліній, як «людина — природа», «людина — влада», «людина — світ уявлень та ідей». Учні 6 класу вперше ознайомлюються не лише із системним поглядом на час і простір як невід’ємними складовими історичного процесу, а й починають опановувати складні обов’язкові поняття: «влада», «держава», «релігія», «тип господарства», «суспільний устрій», «культура», «цивілізація» тощо, вміщеними у лівій колонці програми. Вчителю необхідно надавати учням можливість дізнаватися більше про історичні факти, що визначають епоху, є основними, найсуттєвішими та створюють узагальнену картину минулого, формувати у них розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, розуміння руху суспільства та історичного прогресу.

Також за допомогою певних методичних прийомів варто виховувати в учнів належність до західної цивілізації, розуміння здобутків Стародавнього світу у створенні всесвітньої культури, зацікавити їх історичною спадщиною людства в цілому й України, зокрема, і підвести до усвідомлення того, що головні зразки культури перших цивілізацій продовжують жити самостійним життям у наступних епохах, і лежать у підвалинах сучасної культури, літератури, релігії, наукових знань сучасних народів світу.

У 6 класі, порівняно із пропедевтичним курсом історії 5 класу, зростають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів стосовно вмінь локалізувати історичні події у часі та просторі, використовувати підручник як джерело знань, застосовувати історичні поняття для пояснення минулого, висловлювати ставлення до діяльності зазначених історичних діячів, отримувати інформацію з адаптованих історичних джерел. Зміст практичних занять у 6 класі уможливлює розвиток предметних умінь, сприяє формуванню ключових елементів історичної компетентності відповідно до вікових особливостей учнів.

З метою реалізації вимог компетентнісного підходу у новій навчальній програмі з всесвітньої історії та історії України (6 клас) як окрему структурну складову також уведено спеціальні уроки - практичні заняття. У відповідності до вікових можливостей учнів та історичного контексту, практичні заняття мають сприяти відпрацюванню шестикласниками умінь і навичок аналізу історичних джерел різного виду, розумінню учнями важливості таких категорій, як історичний час і простір, зміни і безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність. Практичні заняття дають учням можливість ознайомитися з різними інтерпретаціями подій історії Стародавнього світу, зрозуміти  важливість визначення власної позиції щодо запропонованих на уроці питань та її обґрунтування. Практичні заняття є не тільки способом вивчення нового матеріалу на основі самостійного опрацювання шестикласниками історичних джерел, але й і важливим засобом формування предметної компетентності учнів, тобто їх хронологічної, просторової, інформаційної, логічно-мовленнєвої та аксіологічної компетенцій.  

Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів з допомогою вчителя над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями). Практичні заняття передбачають використання на уроці історичних документів, насамперед наведених у підручнику. Адже ці джерела історії сприяють конкретизації історичного матеріалу, наповнюють зміст картинністю, яскравістю, образністю.

Під час практичного заняття вчитель виступає як консультант у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу у відповідності до пізнавальних можливостей шестикласників. Матеріали до практичних занять та методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів представлені у підручниках. Питання щодо порядку проведення практичних занять та оцінювання їх результатів залишається у компетенції учителя.

Уроки узагальнення до окремих розділів та урок узагальнення до курсу мають на меті допомогти учням систематизувати вивчене, відрефлексувати процес навчання і повернутись до найскладніших моментів теми, курсу, піднести розуміння навчального матеріалу на новий рівень, використати міжкурсові та міжпредметні зв’язки. Під час таких уроків акцент має бути також перенесений на вміння учнів. Кожна наступна тема має відзначатися вищим рівнем сформованості вмінь.

Особливості організації навчально-виховного процесу

Форми та методи навчання історії в 6 класі, а також зміст історичної освіти повинні узгоджуватися з віковими особливостями учнів. Організовуючи роботу на уроках, учитель має віддавати перевагу розвивальним прийомам, уникати лекцій, конспектувань, рефератів та фронтальних зрізів знань.

Принципове значення для організації навчання історії в 6 класі мають активні та інтерактивні методи. Передумовою активного навчання є чергування різних форм діяльності учнів. Наприклад, працюючи з текстом, учні можуть шукати відповідь на запитання, добирати коментарі до ілюстрацій, складати план, порівнювати текст з ілюстраціями та картами, знаходити нові слова та витлумачувати їх насамперед слідуючи інструкціям підручника.

Обов’язковою умовою успішного навчання історії у шостому класі є різноманітна самостійна робота учнів. Обов’язковим також для дітей цієї вікової категорії є актуалізація знань і життєвих уявлень учнів, повторення та закріплення вивченого на уроці. Тож плануючи урок, треба обов’язково передбачити час на ці етапи, скориставшись відповідними завданнями підручника.

В основу  підручників закладена ідея активного залучення учнів до пізнання історії Стародавнього світу на всіх етапах уроку, що сприятиме розумінню шестикласниками основних фактів цього періоду історії. Авторами передбачена робота з документами, що забезпечуватиме набуття учнями важливих первинних  дослідницьких навичок роботи з доступними джерелами знань, зокрема, адаптованими уривками з історичних творів, ілюстраціями, картами тощо.  Водночас висвітлення основних понять курсу, складних історичних явищ оптимально поєднує науковість і доступність.

            У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс.  Тому в класному журналі  для записів відводиться одна сторінка.  Запис  робиться таким чином:   Історія України.  Всесвітня історія. (Інтегрований курс).  Відводити дві різні сторінки  та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.

Важливим є використання у навчанні школярів картографічних посібників - атласів, контурних та настінних карт. Вони допомагають  продемонструвати динаміку історичних подій,  встановити зв’язок між географічним середовищем та   місцем тієї чи іншої історичної події.

       «Регламентована навчальною програмою година узагальнення/ тематичного оцінювання використовується для проведення або уроку узагальнення і систематизування, або уроку контролю і корекції навчальних досягнень учнів. Урок узагальнення і систематизування або урок контролю і корекції проводяться із пропонуванням усних, письмових або комбінованих видів завдань. На правій сторінці журналу робиться відповідний до типу уроку запис: або «Урок узагальнення і систематизування із теми “________”», або «Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми “________”». На уроці узагальнення і систематизування пізнавальна діяльність учнів (усіх або вибірково) оцінюється на розсуд учителя. На уроці контролю і корекції навчальних досягнень учнів оцінюється пізнавальна діяльність усіх присутніх шестикласників. Оцінка за урок контролю є визначальною під час виставлення бала за тему». Називаючи урок тематичного оцінювання уроком контролю і корекції, вказуємо тип заняття, що відповідає загальноприйнятим у педагогіці підходам, має таке ж змістове наповнення тематичного оцінювання, але водночас не суперечить Інструкції.

Запис практичних занять здійснюється відповідно до формулювання у програмах. Наприклад, «Практичне заняття. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту».

Мета навчання історії в школі передбачає: «формувати в учнів самоідентичність та почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу». Для реалізації визначеної мети варто окрім традиційних засобів навчання (шкільних підручників та посібників) використовувати комплекс сучасних джерел, що  містять наукову, вивірену та апробовану інформацію, яка базується на базових принципах формування змісту шкільної історії.

Інформуємо також, що міністерство рекомендує серед інших курсів вивчати курс за вибором «Культура добросусідства» (автори Араджионі  М.А., Смірнов О.К.), що сприяє  поглибленню знань учнів з питань багатокультурності,  історії, географії, культури та традицій народів рідного краю. Курс має позитивний вплив на розвиток міжкультурної освіти, виховної роботи, профілактику ксенофобії й зниження конфліктного потенціалу в освітньому середовищі.

Правознавство

  У 2014 —2015 навчальному році учні  9 –х класів навчатимуться за програмою   «Правознавство. Практичний курс». 

   «Правознавство» як базовий курс у старшій школі має на меті формування в учнів системного уявлення про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння використовувати його у практичному житті.

Для 10  класів всіх профілів (окрім правового) на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 год. на тиждень), а для правового  профілю – 3 години на тиждень.  Чинними  є програми, що вийшли друком у 2010 році (Київ. Поліграфкнига. 2010).      

При вивченні курсу „Правознавство” у 2014/2015 навчальному році слід враховувати новели вітчизняної правової системи. Зокрема, на їх зміст впливає зміна основоположних конституційних засад організації суспільного і державного ладу в Україні у зв’язку із прийняттям 21.02.2014 року Закону України „Про відновлення дії окремих положень Конституції України” (№ 742-VII), яким відновлено дію окремих положень Конституції України з такими змінами, внесеними законами України від 08.12.2004 року № 2222-IV, від 01.02.2011 року № 2952-VI, від 19.09.2013 року № 586-VII.

Нові конституційно-правові реалії мають важливе значення при вивченні учнями усіх розділів правознавства: теорії держави і права, конституційного права, основ публічного і приватного права України.

Враховуючи ухвалені рішення Верховної Ради України, необхідно назвати закони України, що  приведені у відповідність із чинними конституційно-правовими нормами: „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України” від 23.02.2014 року (№ 763-VII), „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів” від 23.02.2014 року (№ 769-VII), „Про Кабінет Міністрів України” від 27.02.2014 року (№ 794-VII), „Про внесення змін до Закону України „Про центральні органи виконавчої влади” щодо приведення його у відповідність із Конституцією України” від 27.02.2014 року (№ 795-VII), „Про внесення змін до Закону України „Про місцеві державні адміністрації” щодо приведення його у відповідність із Конституцією України” від 27.02.2014 року (№ 796-VII), „Про Національну гвардію України” від 13.03.2014 року (876-VII).

У 2014/2015 навчальному році необхідно продовжувати методичну роботу із огляду законодавчих змін до галузевих кодексів та базових законів України, оскільки парламентом України постійно здійснюється робота із удосконалення правового регулювання пріоритетних сфер суспільних відносин.

Особливу увагу необхідно звертати на процеси конституційних змін, що започатковані Президентом України та викладені у президентському Проекті змін до Конституції України. 

З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в  загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню знань учнів із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.

Громадянська освіта. Філософія

У 10 - 11 класах велике значення мають філософсько- світоглядні курси.

Продовжується вивчення  курсів «Людина і світ», котрий відіграє неабияку роль у формуванні свідомого громадянина України та курсу «Філософія».

Чинними є програми ««Людина і світ. 11 клас», «Філософія. 10- 11 класи»., (Київ. Поліграфкнига. 2010 рік). 

Курси морально-духовного спрямування

         Відповідно до Типових навчальних планів (Додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409  (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України  від   29.05. 2014 № 664) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування     у 2014 – 2015 навчальному році у 5 класі відновлюється, а у 6 класі  продовжується вивчення предмета «Етика»  або курсів духовно-морального спрямування.  Для шкіл, що користуються іншими Типовими планами ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної складової. Натепер міністерством рекомендовано  кілька  програм. «Етика» (Київ, «Перун», 2005), «Розмаїття релігій і  культур світу»,  «Християнська етика в українській культурі», «Біблійна історія та християнська етика», «Основи християнської етики», «Етика: духовні засади».

         Актуальність вивчення цих  предметів обумовлена не тільки істотними змінами в ціннісних орієнтирах українського суспільства, що спостерігаються нині, а й загальним зростанням ролі моралі в житті людства в інформаційному суспільстві часів глобалізації.

  Викладання основ християнської етики  та інших предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах  можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності  підготовленого вчителя. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Національному університеті «Острозька академія», Українському католицькому університеті, при   обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Для належного підвищення кваліфікації вчителів  етики та інших  курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання  можуть бути створені районні (міські)    методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.

  Зміст курсів духовно-морального спрямування не може нести катехізацію, неприпустимим є   також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

 Предмети духовно-морального спрямування  слід викладати  у тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм  можливість  відвідувати уроки і позакласні заходи з предмету.   

        Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (наказ Міносвіти і науки від 23.06.2000 № 240) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, виготовленими на основі навчальних програм . На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними  планами  для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України.   Під час розроблення календарних планів вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години – планувати проведення лабораторних, практичних, контрольних  робіт, семінарів, засідань «круглих столів» тощо.

        Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу     переглядаються учителем один раз на семестр і   бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал. При виставленні тематичних оцінок вчитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита.

На запити багатьох колег вважаємо за необхідне ще раз зупинитися на вимогах до календарно-тематичного планування із історії, правознавства, громадянської освіти та предметів філософсько-світоглядного циклу.

Календарно-тематичне планування – це розподіл у часі окремих уроків із врахуванням кількості годин, що визначаються програмою на кожну тему, кількості тижневих годин (визначених навчальним планом) і розкладу занять.

Планування розробляється вчителем на кожний клас у відповідності з навчальною програмою та вимогами Державного освітнього стандарту. У разі викладання предмету у кількох класах (паралелі) дозволяється загальне планування для класів паралелі.

Ступінь розроблення календарно-тематичного планування є критерієм професіоналізму вчителя. Тому у плані вчитель визначає послідовність вивчення окремих питань теми, відбирає зміст, продумує систему уроків навчання, повторення, закріплення і форми контролю.

Календарно-тематичний план учителя має включати такі розділи:

1)    титульний аркуш, де зазначено найменування освітнього закладу; назву документа (календарно-тематичне планування); назву предмета (повинна відповідати назві предмета в робочому плані навчального закладу); навчальний рік; клас (класи); прізвище, ім'я та по батькові вчителя.

2)    На титульному аркуші повинні бути записи: «Розглянуто на засіданні  предметної кафедри вчителів (методичного об’єднання) – протокол № … від …»; «Погоджено: заступник директора із навчально-виховної роботи»;

«Затверджено: директор навчального закладу: (дата затвердження)».

3)    Навчально-методичне забезпечення навчального плану включає наступні відомості:  річна кількість годин; кількість годин на тиждень згідно з програмою; планова кількість самостійних (практичних) робіт; реквізити програми; навчально-методичні комплекси.

4)    Календарно-тематичне планування повинно обов'язково включати номер і дату проведення уроку, зміст (тему) уроку, примітку.

5)    Графа «Зміст (тема) уроку» включає: загальні назви теми; кількість годин, відведених на вивчення даної теми; теми кожного уроку;контроль по завершенню вивчення даної теми.

6)    У графі «Примітка» можуть міститися помітки, зроблені вчителем у процесі роботи з даним тематичним плануванням (використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань для учнів, які відстають у навчанні, різноманітні форми роботи на уроках, індивідуальна діяльність, яка планується, необхідне обладнання, тип провідної діяльності учнів на уроці, види уроків тощо).

7)    Зміст плану навчального курсу повинен відповідати змісту програми, за якою ведеться навчання.

  Вчителі мають право користуватися планами на друкованій основі, а не писати їх «від руки»,  допустимою є також  календаризація у програмах.

   Також вчителі можуть користуватися друкованими  посібниками з  алендарно-тематичного планування за умови, що вони   відповідають  навчальним програмам і оформлені згідно викладених вимог.

 Програма курсу за вибором «Права людини»

ПРАВА ЛЮДИНИ

ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ

ДЛЯ ПРОФІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ (35 ГОДИН)

Укладачі програми: О.Пометун - доктор пед. наук, проф.,

Т.Ремех - учитель методист

Пояснювальна записка

Мета і завдання вивчення курсу

Процес розбудови правової держави і формування громадянського суспіль-ства в сучасній Україні потребує виховання компетентних, відповідальних, свідомих громадян.

Розв'язанню цієї проблеми сьогодні значною мірою перешкоджають певна суспільна і громадська пасивність, правова необізнаність і правовий нігілізм, невміння вирішувати соціальні та між особистісні конфлікти ненасильницькими методами. У такій ситуації значно підвищується роль спеціальної освітньої роботи з виховання громадянина, складовою якої є правові знання, правова обізнаність як підґрунтя свідомої громадянської позиції.

Саме такі орієнтири у конструюванні освітньо-виховного процесу визначені в "Законі про освіту", Національній доктрині розвитку освіти України, Концепції громадянського виховання особистості, Державному стандарті освітньої галузі "Суспільствознавство". Вітчизняна школа має стати не тільки місцем, де молодь одержує правові знання, але й дати їй можливість сформувати уміння, навички, життєву позицію, компетентність, яких потребує демократичне громадянське суспільство. Завдяки новим підходам до змісту освіти та комунікації між вчителем і учнями в навчальному процесі, за умов спеціально спрямованої системи виховної роботи школа повинна поступово перетворитись на зразок демократичного правового простору.

Пропонований варіант програми курсу за вибором "Права людини" для профільних класів навчальних закладів гуманітарного профілю значною мірою орієнтований саме на реалізацію завдань громадянської освіти та виховання учнів і може бути розглянутий як невід'ємна складова такої системи, яка будується сьогодні в школах України.

Курс розрахований на викладання в 10-тих класах профільних навчальних закладів і робіть можливим поглибити знання учнів з одного з найважливіших для життя в демократичному суспільстві аспектів правової науки - прав і свобод людини і громадянина і таким чином повноцінно завершити певну систему громадянської правової освіти школярів. Відповідно при розробці програми і пакета навчально-методичних матеріалів для учнів і вчителів застосовані теоретико - методичні підходи, притаманні правознавчим курсам, та забезпечена відповідна наступність.

Новизна і специфіка пропонованої програми полягає у філософії права, яка базується на невід'ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представляється в курсі відкритою системою, елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій.

Мета курсу "Права людини" - сприяти вихованню учнів у дусі прав людини, поваги до людської гідності, рівноправ'я, розуміння зв'язку між правами і обов'язками людини і громадянина шляхом формування у школярів основ знань про права і свободи людини, розвитку їх правової і громадянської компетентності, відповідних цінностей, умінь, навичок та досвіду захисту власної позиції.

Завдання курсу, що забезпечують реалізацію мети, передбачають створення умов для:

-                     засвоєння учнями знань про права і свободи людини, їх розуміння та усвідомлення в певній системі, їх застосування в навчально-виховному процесі та в повсякденному житті;

-                     усвідомлення школярами тісного зв'язку між правовими знаннями і суспільними відносинами, розуміння системи загальнолюдських принципів і цінностей, відображених у міжнародних стандартах з прав людини, які є підґрунтям Конституції України, її законів, правової системи в цілому;

-              формування у кожного учня ставлення до прав і свобод людини і громадянина як найвищої цінності демократичного суспільства та особистої цінності кожного громадянина демократичної держави;

-                     розвитку в учнів розуміння цінності власної особистості і цінності інших людей, впевненості у собі, своїх вчинках та взаємовідносинах з іншими, терпимості й толерантності по відношенню до інших, власного почуття свободи, рівності, справедливості.

          Курс повинен сприяти розвиткові в учнів умінь та навичок:

-                     на матеріалі, пов'язаному із правами людини - міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, брати участь в дискусії, дебатах, аргументувати думку, визначати та обирати альтернативне рішення і підходи, спілкуватись в малих та великих групах;

-                     вільно оперувати в усній та письмовій мові основними поняттями у сфери прав і свобод людини, зокрема використовуваними в юридичній

літературі і засобах масової інформації;

-              засвоїти способи самостійного отримання та обробки різнобічної правової інформації з різних джерел;

-                     визначати суть та пояснювати зміст юридичного документу та шляхи його застосування;

-              використовувати знання з прав людини при аналізі та правовому розв'язанні конкретних ситуацій;

-                     захищати свої права та права інших, спираючись на правові знання. Структура та зміст програми

Програмою передбачено вивчення курсу "Права людини" в 10-му класі навчальних закладів гуманітарного, зокрема історико-правового профілю. Навчальний матеріал структурований так, щоб не тільки зберегти наступність і послідовність вивчення тем, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв'язки та принцип наступності між курсами "Практичне право" (8 клас), "Основи правознавства" (9 клас), "Права людини" (10 клас). Курс розглядається як складова змісту освітньої галузі "Суспільствознавство" і побудований на відповідних теоретичних засадах.

 Курс "Права людини" структурований за такими загальними тематичними блоками-розділами: Вступ. Поняття права та прав людини; Розділ І. Права людини: від витоків до сьогодення ;Розділ II. Міжнародні документи і Конституція України про права і свободи людини; Розділ III. Громадянські (особисті) права людини; Розділ ІУ. Політичні права і свободи; Розділ У. Економічні, соціальні, та культурні права; Розділ УІ. Механізми захисту прав людини.

Відповідно до сучасних уявлень про методологічні засади конструювання змісту освіти в програмі застосовано: когнітивний, соціокультурний, культурологічний та діяльнісний підходи.

Когнітивний підхід передбачає засвоєння учнями змісту основних правових понять та категорій, норм права, що відбивають систему міжнародних та національних стандартів в галузі прав і свобод людини. У процесі опрацювання матеріалу курсу вчитель має створити умови для розуміння та усвідомлення учнями таких основних понять, як право, права людини, свободи людини, природні права людини, принципи прав людини, види прав і свобод людини тощо. Програмою передбачено ознайомлення учнів з процедурами, пов'язаними із реалізацією і захистом прав людини, що конкретизують та унаочнюють ці категорії, формування низки пізнавальних предметних та соціальних умінь і навичок.

Усвідомлення учнями відповідних категорій і норм права закладає основи для формування у них системи відповідних знань, умінь і ціннісних орієнтацій.

Серед важливих тем, що розкривають складні взаємозв'язки людини й держави, особливе місце належить проблемі реалізації прав людини і громадянина в нашій державі. Учні набувають уміння оцінювати ситуації суспільного життя з погляду філософії та принципів прав і свобод людини. Засвоюючи зміст стандартів в галузі прав людини, вони витлумачують повагу до гідності й прав людини як необхідну умову життя в суспільстві.

Культурологічний підхід передбачає збагачення правової культури учнів як складової громадянської та загальної культури особистості й поглиблення та збагачення знань про правову культуру людства.

Оскільки курс "Права людини" має на меті формування в учнів діяльних чеснот, практичних умінь та навичок (правової культури), то діяльнісному підходові слід надавати пріоритетного значення. Учителеві варто вбачати свою роль в тому, щоб допомогти учням сформувати своє ставлення до прав і свобод людини як важливого орієнтира у поведінці й життєдіяльності. Основним в курсі вважається не тільки вміння обговорювати проблеми прав і свобод людини, її обов'язків перед державою і суспільством, а й намагання діяти у відповідності до моральних правил, що витикають із визнання природності прав і свобод людини.

Особливості організації навчально-виховного процесу "

Права людини - це твої і мої права" є однією з основ, на якій побудований курс "Права людини". Однак для того, щоб таке гасло набуло реальних рис, потрібна постійна робота, пильність і спільне розуміння того, що саме це гасло може реально означати. Навчання курсу передбачає: засвоєння учнями необхідних знань різні типи прав, про історію прав, про міжнародні правові документи, про механізми демократії тощо; набуття ними низки умінь і компетентностей, які крім основних, що зазначені вище передбачають:

-                     вміння правильно сприймати себе й оточуючих: самопізнання і самоусвідомлення, оцінка і розуміння власних мотивів у стосунках з іншими людьми, усвідомлення власних упереджень.

-                     інтерактивні навички: вміння слухати; протистояти впливу з боку колективу; висловлювати власну думку.

-                     вміння вирішувати проблеми: вміння критично опрацьовувати інформацію, дискутувати, дебатувати та приймати рішення, використовувати власні судження, вирішувати конфлікти.

Результатом навчання учнів курсу мають стати також сформовані ціннісні орієнтації та суспільний ідеал учнів, орієнтовані на природність та невід'ємність прав і свобод людини, повагу до них і розуміння правомірності їх захисту.

Визначальним для успішного викладання курсу є створення учителем навчального середовища, структури, методи і взаємовідносини в якому відповідають правозахисним цінностям і завданням їх викладання - вироблення "загальношкільної політики", запровадження демократичних методів роботи, в основі яких лежить взаємна повага між вчителем і учнем.

Особливу роль при вивченні курсу «Права людини» за даною програмою відіграють інтерактивні методи навчання, оскільки не тільки зміст формує у молоді демократичні цінності, й стиль навчання. Традиційно застосовувані методи, за яких учні лише сприймають знання, що їм передаються, здатні сформувати в учнів тільки визначений "заданий" тип подальших дій та поведінки, що перешкоджає можливості адаптування особистості у реаліях сучасного світу, що швидко змінюється. У зв'язку з тим, в курсі активно використовуються дискусії, дебати, рольові та ділові ігри, моделювання ситуацій, вирішення різноманітних проблем і задач, проектування, мозкові штурми, екскурсії, соціологічні опитування, учнівські проекти, позакласна робота та ін.

Акцент у викладанні переноситься з монологічного способу подання інформації та передачі знань з метою їх механічного відтворення на творче мислення. Різноманіття методів потребує розширення розмаїття використовуваного матеріалу - словники, біографічні дані, фрагменти документів, довідкова інформація, зразки юридичних документів тощо. Отже основними характеристиками даного курсу є:

- систематизованість і широта правових знань: в змісті представлені основні поняття та категорії у галузі прав людини;

- практична спрямованість: можливість для тих, хто навчається отримати необхідні уміння і навички, різноманітний досвід застосування правових знань, взяти участь у активній навчальній та позакласній діяльності;

- можливість використання сучасних педагогічних підходів, передбачених документами про реформування школи.

Для кожної теми в програмі вказано загальну кількість годин (усього 35 годин, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тематичних блоків-розділів разом з уроками узагальнення та тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орієнтовною, учитель може її змінювати в межах 35-ти

 годин річних. Резервний час учитель може використовувати на власний розсуд.

"Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів" містять перелік основних знань, умінь і навичок, передбачених кожною темою.

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Вступ. Поняття права та прав людини ( 1 год.)
Право.   Права   людини.   Свобода.   Обов'язки. Взаємна обумовленість прав і обов'язків людини. Відповідальність.	Пояснює   зміст   понять   "загальносоціальне   право"   і "юридичне право", наводить приклади. Формулює і пояснює зміст понять "права", "свободи" і "обов'язки" людини. Характеризує взаємну обумовленість прав і обов'язків людини. Визначає поняття "відповідальність" і "свобода".
Розділ І. Права людини: від витоків до сьогодення (3 год.)
Розвиток уявлень про права і свободи людини в історії людства. Природні права людини. Нормативне закріплення прав людини. Сучасна концепція прав людини. Принципи та основні характеристики прав людини. Найважливіші характеристики прав і свобод людини. Обмеження прав людини, які існують у демократичному суспільстві. Класифікація прав і свобод людини. Три покоління прав людини.	Розповідає про розвиток уявлень про права людини в історії людства. Наводить приклади історичних документів, що нормативно закріплюють права і свободи людини. Пояснює природні права людини. Характеризує основні принципи прав і свобод людини. Аналізує та обґрунтовує підстави  обмеження  прав у демократичному суспільстві. Характеризує критерії класифікації прав і свобод людини. Наводить приклади видів прав. Порівнює негативні і позитивні права. Моделює ситуації та розв'язує їх.
Розділ II. Міжнародні документи і Конституція України про права і свободи людини  (2 год.)
Міжнародні стандарти в галузі прав людини. Поняття про фундаментальні права і свободи людини. Права і свободи людини закріплені в Європейській Конвенції. Особливості дії міжнародних документів. Права і свободи людини в Конституції України. Фундаментальні конституційні принципи прав і свобод людини і громадянина. Забезпечення прав і свобод людини у Конституції України. Обов'язки громадянина України.	Визначає поняття "Міжнародні стандарти в галузі прав людини". Аналізує міжнародні документи з прав людини. Розповідає та наводить приклади фундаментальних прав і свобод людини. Аналізує текст Європейської конвенції з прав людини та наводить приклади закріплених в ній прав. Називає   конституційні   права   і   свободи   людини   і громадянина. Порівнює міжнародні документи в галузі прав людини і Конституцію України. Аналізує і наводить приклади гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Узагальнення (1 год.) Тематичне оцінювання (1 год.)
Розділ III. Громадянські (особисті) права людини (4 год.)
Поняття громадянських прав. Проблеми реалізації громадянських прав. Як захищаються громадянські права в демократичному суспільстві. Право людини на життя. Право людини на життя - основа всіх інших прав і найвища цінність людства. Право на недоторканість приватного життя. Право на свободу думки, совісті та релігії.	Називає   та   обґрунтовує   важливість    громадянських (особистих)      прав     людини.      Наводить      приклади громадянських прав і свобод людини. Формулює та пояснює зміст права на життя та оцінює його важливість для людини. Визначає поняття "приватність". Характеризує зобов'язання держави щодо гарантій права людини на недоторканість приватного життя. Пояснює зміст права на свободу думки, совісті і релігії.        і Оцінює підстави обмеження громадянських прав і свобод | людини. Моделює ситуації та розв'язує їх.
Узагальнення (1 год.) Тематичне оцінювання (І год.)
Розділ ІV. Політичні права і свободи людини (5 год.)
Поняття  політичних прав і свобод людини і громадянина. Проблеми реалізації політичних прав і свобод. Як захищаються політичні права і свободи в демократичному суспільстві. Право людини на свободу переконань і вільне їх виявлення. Право людини на свободу асоціацій. Роль політичних партій і громадських організацій в житті держави та окремих громадян. Право людини на участь у державному управлінні. Право громадян на свободу мирних зібрань	Обґрунтовує важливість громадянських (особистих) прав людини. Наводить приклади громадянських прав і свобод людини. Оцінює способи захисту політичних прав і свобод людини в демократичному суспільстві. Пояснює зміст права на свободу переконань і вільне їх виявлення. Обґрунтовує важливість права на свободу слова. Формулює та пояснює зміст права на асоціації. Пояснює та порівнює політичну партію та громадську організацію. Пояснює зміст та важливість права людини на участь у державному управлінні. Оцінює підстави обмеження громадянських прав і свобод людини та наводить приклади. Моделює ситуації та розв'язує їх.
Узагальнення (1 год.) Тематичне оцінювання (1 год.)
Розділ V. Економічні, соціальні, та культурні права людини (5 год.)
Поняття про економічні, соціальні, та культурні права людини і громадянина. Проблеми реалізації економічних, соціальних та культурних прав. Як захищаються економічні, соціальні, та культурні права людини в демократичному суспільстві. Право на працю. Обов'язки держави щодо забезпечення права людини на працю. Право на страйк. Право людини на достатній рівень життя. Право людини на власність. Право людини на освіту.	Формулює та пояснює важливість і значення економічних, соціальних та культурних прав людини. Оцінює проблеми реалізації економічних, соціальних та культурних прав. Називає та оцінює шляхи захисту економічних, соціальних та культурних прав людини в демократичному суспільстві. Формулює та пояснює зміст права на працю. Обґрунтовує важливість права на страйк та називає підстави  його обмеження. Формулює та пояснює зміст права на достатній рівень життя, називає та оцінює проблеми в його реалізації. Пояснює зміст поняття "власність". Формулює важливість і значення для людини права на власність. Обґрунтовує підстави обмеження та вилучення власності. Розповідає у чому значення права людини на освіту. Наводить приклади проблем у реалізації права людини на освіту. Називає   обов'язки,   що   покладаються   на   державу   у забезпеченні права людини на освіту. Моделює ситуації та розв'язує їх.
Узагальнення (1 год.) Тематичне оцінювання (1 год.)
Розділ VІ. Механізми захисту прав людини (3 год.)
Поняття про механізми міжнародного захисту прав людини. Універсальні міжнародні правозахисні механізми Регіональні механізми захисту прав людини. Європейський Суд з прав людини. Форми захисту прав і свобод людини на державному рівні. Інститут омбудсмена. Захист прав і свобод у суді: підстави та процедура.	Формулює та пояснює зміст поняття "механізми міжнародного захисту прав людини". Розрізняє та порівнює універсальні й регіональні механізми правового захисту. Називає та оцінює способи впливу на країни, в яких порушуються права людини. Називає європейські органи, що опікуються захистом прав і свобод людини. Пояснює та використовує процедуру звернення до Європейського Суду з прав людини. Називає та оцінює форми захисту прав і свобод людини і громадянина на державному (національному) рівні. Характеризує інститут омбудсмена в Україні. Оцінює та використовує  судову   форму   захисту   прав   людини   і громадянина. Моделює ситуації та розв'язує їх.
Узагальнення (1 год.) Тематичне оцінювання (1 год.)
Підсумкове узагальнення (2 години)

Навчальна програма

«Правознавство (практичний курс)»

для 9-х класів навчальних закладів

 (35 годин, 1 година на тиждень)

Рекомендовано міністерством освіти і науки України,

лист від 21.05.08 р. № 1/11-1969

 

 

Пояснювальна записка

Мета і завдання курсу

У сучасних умовах українського суспільства правова освіта є одним з  найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування правосві-домості громадянина. Вона спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань.

Це потребує посилення практичної спрямованості навчання правознавства, насамперед запровадження для старших підлітків спеціального практичного курсу, основним результатом якого має стати перетворення права на важливий регулятор життя і поведінки учня в умовах його швидкої соціалізації.

Основні риси практичного курсу правознавства для учнів 9 класу полягають у тому, що він:

-          виходить із змісту правознавства, передбаченого Державним стандартом освіти (галузь «Суспільствознавство») й наповнений переважно інформа-цією, орієнтованою на життєві потреби учнів 14-15 років, норми права, що стосуються неповнолітніх,

-          побудований на нерозривній єдності нових для учнів юридичних знань та соціального досвіду школярів, практичних дій щодо вирішення конкретних життєвих проблем. Це дозволяє учням вийти за межі виключно урочної діяльності й включитися в активне громадське життя, використовуючи набуті знання;

-          націлений на виховання учнів у дусі демократичних і національних ціннос-тей, що визначають громадянську самосвідомість та правомірну поведінку особистості;

-          містить профорієнтаційний компонент для забезпечення можливості свідомого вибору учнями правового профілю навчання в старшій школі.

Метою курсу є забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.

Завданнями, реалізація яких забезпечить досягнення означеної мети, є:

1)      познайомити учнів з правом, його важливою роллю в житті суспільства, сприяти усвідомленню ними найбільш важливих понять і термінів юри-дичної науки;  

2)      сприяти формуванню у дітей фундаментальних цінностей, таких як права та свободи людини і громадянина, демократія, активна громадянська позиція й інші, що складають основу демократичної правової держави і грома-дянського суспільства в Україні;

3)      виробити в учнів уміння: використовувати правові знання для реалізації і захисту своїх прав, свобод та законних інтересів; оцінювати і регулювати свої взаємини з іншими; здійснювати вибір моделі поведінки у повсякденних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на норми права, що стосуються непов-нолітніх; опрацьовувати окремі положення нормативно-правових актів; застосовувати на правовому матеріалі критичне мислення, аналіз, синтез, оцінку, рефлексію, уміння спілкуватись, дискутувати, розв’язувати проб-леми; сформувати навички правомірної поведінки;

4)      прищепити дев’ятикласникам інтерес до права, заохотити їх до свідомого використання, застосування й дотримання правових норм.

Структура курсу та його зміст відповідають переліченим завданням.

Структура курсу і навчальної програми

Навчальний матеріал структурований за послідовністю введення найваж-ливіших понять юридичної науки і містить: елементи теорії права, що забезпечують формування в учнів уявлень про право як особливу предметно-практичну область, відомості про основні права і свободи людини, про різно-манітні галузі права, способи реалізації та захисту людиною і громадянином своїх прав і свобод. Курс надає учням правову інформацію практичного харак-теру, знайомить їх з типовими для їх віку соціально-правовими проблемами і способами їх вирішення, спираючись на конкретні норми законодавства України.

Зміст розподілено за такими розділами:

Розділ 1. Правила і закони у твоєму житті.

Розділ 2. Ти — людина, значить маєш права.

Розділ 3. Ти і цивільно-правові відносини.

Розділ 4. Закони в житті твоєї сім’ї.

Розділ 5. Твої права у трудових відносинах.

Розділ 6. Твої орієнтири в адміністративному та кримінальному праві.

Розділ 7. Твоя подорож у світ юридичних професій. 

За навчальним планом  загальна кількість годин на курс — 35, 1 година на тиждень. Програма визначає години на вивчення кожного з розділів, а також уроки узагальнення  (4 уроки на рік). Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орієнтовною і може бути змінена і використана вчителем на власний розсуд, так само як і резервний час.

            Ліва колонка змісту навчальної програми містить перелік інформаційних питань, що мають бути опрацьовані учнями під час вивчення розділів. Ці питання розподілені у відповідності до окремих тем, хоча цей розподіл може бути змінений вчителем.

Права колонка змісту програми містить державні вимоги до рівня загаль-ноосвітньої підготовки учнів — перелік основних знань, умінь, навичок, ставлень, що мають бути сформовані в учнів як результат засвоєння кожної теми. Особливий наголос зроблено на навчально-інтелектуальні і творчі пізна-вальні вміння, а також уміння учня розв’язувати правові ситуації, спираючись на відповідні знання, давати правову оцінку власним вчинкам і поведінці, а також вчинкам і поведінці однолітків.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із правознавства

            Під час оцінювання навчальних досягнень із правознавства враховується:

-          рівень оволодіння знаннями про систему об’єктивно існуючих державно-правових реалій;

-          рівень умінь аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;

-          рівень сформованості навичок діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень/учениця   усно в загальних рисах  відтворює один-два юридичні терміни окремої теми
	2	Учень/учениця  на рівні «так—ні» усно відтворює кілька термінів,  вибирає правильний варіант відповіді із двох запропонованих
	3	Учень/учениця одним простим реченням передає зміст  частини  теми, знаходить відповідь на закрите запитання у тексті підручника
ІІ. Середній	4	Учень/учениця   відповідає  на окреме питання  за допомогою вчителя,  репродуктивно  відтворює частину навчального матеріалу теми одним — двома простими реченнями, формулює  визначення юридичного поняття
	5	Учень/учениця  відтворює окрему частину основного змісту навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя,    визначає одну-дві  окремі ознаки правових понять
	6	Учень/учениця  у цілому   відтворює  частину навчального матеріалу теми, у цілому правильно використовує окремі  юридичні терміни аналізує  прості юридичні ситуації,  розв’язує тестові завдання  першого рівня; може користуватись за допомогою вчителя  (зразок, пам’ятка) окремими положеннями нормативних актів
ІII. Достатній	7	Учень/учениця   самостійно відтворює окрему частину  теми, застосовуючи мінімальну юридичну термінологію,  дати визначення  понять, аналізує зміст правових документів за простим планом, розв’язує елементарні  юридичні задачі   за допомогою вчителя, знаходить окремі правові  норми в тексті нормативних актів
	8	Учень/учениця  в основному володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією; може зіставляти, узагальнювати,   інформацію за допомогою учителя; складати прості таблиці, схеми, аналізувати положення  нормативно-правового  акту за допомогою вчителя
	9	Учень/учениця  оперує вивченим матеріалом на рівні теми, може самостійно його відтворювати, аналізувати положення нормативно-правових актів,  підтверджувати одним — двома аргументами висловлене ним судження щодо правового явища; самостійно розв’язувати юридичні задачі середнього рівня складності
IV. Високий	10	Учень/учениця  вільно викладає правові питання, застосовуючи необхідну юридичну термінологію; вирішувати за допомогою вчителя тестові завдання вищого рівня; самостійно складати таблиці,  структурно-логічні схеми з правових питань, аналізувати правові ситуації, дати відгук (рецензію) на відповідь іншого учня
	11	Учень/учениця  володіє глибокими  знаннями, може  вільно висловлювати  власні судження та аргументує їх, самостійно користується окремими джерелами права; може підготувати повідомлення з юридичної тематики;  самостійно вирішує тестові  завдання вищого рівня та певні правові ситуації, може використовувати інформацію з додаткової літератури (використання додаткової літератури не є обов’язковою вимогою)
	12	Учень/учениця ґрунтовно викладає правові питання,  висловлює власну позицію і переконливо її аргументує; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела юридичної інформації, зокрема наочні, вміє узагальнити вивчений матеріал, використовує набуті знання і вміння в практичній урочній діяльності (участь в дискусіях, засіданнях «круглих столів» тощо); може самостійно вирішувати   юридичні задачі, застосовуючи правові знання

 

Зміст програми

         Зміст курсу є доступним для учнів 9 класу й розрахований на засвоєння його кожною дитиною. Зрозуміло, що правові знання дев’ятикласників не можуть і не повинні бути систематичними і залишаються на рівні елементарних правових уявлень та основних понять. Так само і розвиток умінь учнів знаходиться на початковому рівні їх формування. Основним завданням учителя є надати цим знанням і умінням практичної спрямованості, побачити їх відбиток у позитивних проявах  правомірної поведінки учнів та їх оцінних судженнях і оцінках.

    

Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Вступ (1 година)
Мета, завдання, особливості курсу.  Як працювати на уроках курсу. Як користуватись під-ручником	Розповідає про мету, завдання, особливості курсу. Пояснює як працювати на уроках курсу. Висловлює власні очікування щодо вивчення курсу
Розділ 1. Правила і закони у суспільстві та твоєму житті (7 годин)
Що таке правила та як вони виникають. Які правила існують у суспільстві. У чому призначення правил	Пояснює  що таке правила, розповідає як і чому у суспільстві виникають правила. Наводить приклади різноманітних правил та сфер суспільного життя, де вони діють. Висловлює власне ставлення до правил спів-життя людей та їх дотримання
Що таке право. Норми права та галузі права. Які суспільні відно-сини називають правовими	Розтлумачує поняття «право». Пояснює що таке галузь права та норма права. Наводить приклади правових норм та розрізняє їх види. Характеризує правові відносини та наводить приклади правових ситуацій. Висловлює власну оцінку ролі права в житті людей
Що таке закон. Як приймаються закони. Підзаконні акти та їх значення для життя громади. Як і де знайти правовий документ	Називає ознаки закону та описує процедуру прийняття закону. Розрізняє закон і підзаконний акт. Аналізує ситуацію, що регулюється підзаконним актом, пояснюючи його застосування. Висловлює судження щодо необхідності й важ-ливості дотримання приписів законів
Яка поведінка є правомірною. Що таке правопорушення та юри-дична відповідальність. Коли і як особа відповідає за право-порушення (можливо 2 години)	Пояснює що таке правопорушення, описує його  ознаки, розрізняє види правопорушень, наводить приклади правопорушень. Розтлумачує поняття «юридична відповідальність», називає види юридичної відповідальності. Наводить приклади обставин, що звільняють від юридичної відповідальності. Аналізує правові ситуації щодо правопорушень. Оцінює вчинки та поведінку учасників ситуацій з точки зору її правомірності
Що таке конституція. Як Конс-титуція врегульовує життя гро-мадян України	Пояснює що таке конституція, характеризує Конституцію України як основний закон держави,  розтлумачує зміст її окремих  положень. Називає органи законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні, описує їх окремі повноваження. Висловлює судження та обґрунтовує значення конституції
Узагальнення (1 година)
Розділ 2. Ти — людина, значить маєш права (5 годин)
Що таке права і свободи людини. Загальна декларація прав людини. Види прав і свобод людини. Конвенція ООН про права дитини. Як захищаються права і свободи  людини в Україні й світі		Розтлумачує поняття «права і свободи люди-ни», описує види прав і свобод людини і наводить приклади. Називає міжнародні документи з прав людини і прав дитини. Пояснює чому права дитини виділені в окрему категорію прав. Аналізує зміст окремих статей Загальної декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини. Пояснює які органи й організації покликані захищати права і свободи людини. Аналізує правові ситуації, використовуючи окремі положення міжнародних документів з прав людини. Висловлює власні судження про значення захисту прав людини і громадянина в Україні
Що означає бути громадянином держави.  Як набути громадянства Україні. Як визначається грома-дянство дітей. За яких підстав припиняється громадянство Ук-раїни		Розтлумачує поняття «громадянство» і розрізняє статус громадянина, іноземця, особи без громадянства. Називає підстави набуття й припинення гро-мадянства України. Розв’язує правові ситуації щодо набуття грома-дянства дітьми. Оцінює важливість та правове значення юри-дичного зв’язку особи та держави
Конституційні права і свободи людини і громадянина. Як реа-лізувати  та захистити  права і свободи. Які основні обов’язки закріплює Конституція України		Називає основні права і свободи людини та громадянина. Коментує окремі статті ІІ розділу Конституції України, пояснюючи юридичний зміст окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина. Описує конституційні обов’язки громадян України. Аналізує правові ситуації щодо дотримання чи порушення основних прав та свобод людини і громадянина. Оцінює необхідність реалізації громадянином конституційних прав і свобод і виконання обо-в’язків
Право на освіту в Україні. Які середні навчальні заклади існують в Україні. Якими є права та обо-в’язки учнів, вчителів і батьків у навчальному процесі		Пояснює юридичний зміст права на освіту в Ук-раїні та висловлює судження щодо його важли-вості для людини. Наводить приклади навчальних закладів, в яких можна здобути середню освіту і розповідає про їх відмінності. Називає учасників навчально-виховного процесу і описує, використовуючи положення нор-мативних актів, їх окремі права та обов’язки. Моделює та розв’язує правові ситуації, пов’-язані з правами і обов’язками учасників нав-чально-виховного процесу. Висловлює власні оцінки взаємовідносин і поведінки учасників навчально-виховного процесу в життєвих ситуаціях
Як громадяни беруть участь у житті демократичної держави. Що таке самоврядування. Громад-ські об’єднання та дитячі орга-нізації. Демократія у шкільному житті		Пояснює поняття «демократія» і розповідає про форми участі громадян у житті демократичної держави. Розтлумачує поняття самоврядування, оцінює важливість участі громадян у вирішенні загаль-нодержавних питань та питань місцевого зна-чення. Наводить приклади дитячих і громадських орга-нізацій в Україні і розповідає про їх діяльність. Досліджує демократичні процеси у житті нав-чального закладу, функціонування органів уч-нівського самоврядування, моделює демократи-чні процедури прийняття колективних рішень. Формулює власну позицію щодо  громадянської активності особи
Узагальнення (1 година)
Розділ 3. Ти і цивільно-правові відносини (5 годин)
Що таке право власності. Як людина стає власником. Як реа-лізувати право власності. Якими правами наділені неповнолітні власники		Пояснює юридичний зміст права власності і характеризує підстави набуття права власності, ілюструє їх прикладами. Розрізняє форми власності, наводить приклади права володіння, користування, розпорядження майном. Розповідає  як дитина стає власником і як вона може розпорядитися належним їй майном. Аналізує правові ситуації на підставі окремих положень цивільного законодавства. Оцінює важливість для людини бути власником
Які договори є цивільно-правовими. Як укласти договір. Які договори можуть укладати неповнолітні		Пояснює що таке договір, називає види цивільно-правових договорів, наводить приклади. Розповідає  хто і як укладає договори. Аналізує зразок типового договору щодо його предмету, сторін та змісту. Моделює процедуру укладання договору та розв’язує ситуації, що можуть виникнути при укладанні договорів неповнолітніми особами. Висловлює власне ставлення до важливості  дотримання умов цивільно-правових договорів
Як захистити особисті немайнові та майнові права. Цивільно-правова відповідальність мало-літніх та неповнолітніх осіб		Розрізняє особисті немайнові і майнові права та наводить приклади. Називає підстави цивільно-правової відпові-дальності. Складає за зразком позовну заяву і моделює процедуру захисту цивільних прав у суді. Аналізує правові ситуації щодо цивільної від-повідальності малолітніх та неповнолітніх осіб. Висловлює оцінки вчинків і поведінки непов-нолітніх, пов’язані з цивільно-правовою відпо-відальністю
Хто такі спадкодавець і спад-коємець. Що таке заповіт. Як скласти заповіт. Як успадкувати майно		Пояснює хто такі спадкодавець і спадкоємець, що таке заповіт і називає умови його дійсності. Описує порядок спадкування за законом, розповідає про порядок отримання спадщини. Аналізує правові ситуації, що регулюються нормами спадкового права
Хто такі споживачі, продавці, ви-робники, виконавці. Які права спо-живачів закріплені законодавст-вом України. Як захистити права споживачів. Які організації та установи допомагають спожива-чам у захисті їхніх прав (можливо 2 години)		Розповідає хто такі споживачі, продавці, ви-робники,  виконавці. Називає нормативні акти, коментує положення, що закріплюють права споживачів. Наводить приклади порушення прав споживача з власного життя чи життя членів родини. Моделює ситуації придбання товару, замовляння послуг чи робіт. Описує порядок дій споживача щодо захисту порушених прав, складає за зразком скаргу (претензію) щодо порушених прав споживача. Пропонує варіанти розв’язання  ситуацій пору-шення прав споживачів
Розділ 4. Закони в житті твоєї сім’ї (3 години)
Що таке сім’я і шлюб. Як укласти шлюб. Чи можуть неповнолітні укласти шлюб. Які особисті немайнові та майнові права і обов’язки  мають подружжя		Розтлумачує поняття «сім’я» і «шлюб», обґрунтовує важливість права людини на створення сім’ї. Пояснює, використовуючи положення статей Сімейного кодексу України, умови укладання шлюбу, зокрема порядок укладання шлюбу неповнолітньою особою. Називає окремі особисті немайнові права і обов’язки подружжя і характеризує їх на конкретних прикладах. Аналізує правові ситуації і пропонує шляхи їх розв’язання на підставі норм сімейного права. Висловлює власні думки щодо створення сім’ї
Взаємні права та обов’язки батьків і дітей. Особисті немайнові права дітей. Права батьків і дітей на майно, право на утримання		Пояснює чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними, наводить приклади окремих прав батьків і дітей. Описує обов’язок матері, батька утримувати дитину та обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків. Моделює та розв’язує правові ситуації, пов’язані з правами і обов’язками батьків і дітей. Висловлює власне ставлення до взаємних прав і обов’язків батьків і дітей
Як  держава захищає права дитини в сім’ї. Що таке опіка, піклування, усиновлення		Називає державні органи та установи, що опікуються правами дитини. Оцінює ситуації порушення прав дитини в сім’ї. Розповідає про підстави і процедуру позбавлення батьківських прав. Розрізняє усиновлення та опіку і піклування. Моделює та розв’язує правові ситуації. Висловлює судження щодо важливості і значення виховання дитини в сім’ї
Розділ 5. Твої права у трудових відносинах (3 години)
Право на працю в Україні. Як законодавство регулює трудові відносини. Роботодавці та праців-ники на ринку праці. Як знайти роботу. Право та підприємницька діяльність		Пояснює, використовуючи положення Конституції України, юридичний зміст права на працю і наводить приклади відносин, що регулюються нормами трудового права. Називає основні причини безробіття в Україні, описує шляхи пошуку роботи та оцінює їх ефективність. Складає за зразком резюме для працевлаштування. Пояснює що таке підприємницька діяльність та наводить приклади її основних організаційно-правових форм, моделює процедуру реєстрації підприємницької діяльності. Формулює власну позицію щодо важливості права людини на працю
Як укласти і розірвати трудовий договір. Що записується в трудову книжку. Що таке заробітна плата		Пояснює що таке трудовий договір, називає його сторони. Розповідає про процедуру співбесіди щодо працевлаштування і порядок при-йому на роботу. Називає основні права і обов’язки роботодавця і працівника. Описує порядок розірвання трудового договору. Складає за зразком заяву про прийом на роботу,  заяву про звільнення з роботи за власним бажа-нням. Пропонує шляхи розв’язання правових ситуацій, пов’язаних із працевлаштуванням
Де можуть працювати підлітки. Як законодавство регулює працю неповнолітніх. Як закон захищає неповнолітніх від експлуатації		Описує, використовуючи положення трудового законодавства, права неповнолітніх у трудових відносинах. Характеризує особливості робочого часу та часу відпочинку неповнолітніх. Досліджує стан дитячої праці в Україні. Пропонує шляхи розв’язання правових ситуацій, пов’язаних із пошуком роботи і працевлаштуванням неповнолітніх. Оцінює проблеми пошуку роботи та працев-лаштування  неповнолітніх
Узагальнення (1 година)
Розділ 6. Твої орієнтири в адміністративному та кримінальному праві (6 годин)
Які відносини регулює адмі-ністративне і кримінальне право. Які правопорушення називають адміністративними. За які адмі-ністративні проступки відпові-дають  неповнолітні		Називає відносини, врегульовані адміністра-тивним  і  кримінальним правом. Розрізняє адміністративний проступок і злочин, наводить приклади. Називає органи, що розглядають справи про адміністративні проступки. Описує адміністративні стягнення, що засто-совуються до неповнолітніх. Аналізує і розв’язує правові ситуації щодо адмі-ністративних правопорушень неповнолітніх. Висловлює власне ставлення до найпоши-реніших адміністративних правопорушень неповнолітніх
Що таке злочин. Ознаки та види злочинів. Склад злочину. Наслідки злочину для особи та суспільства. Як не стати жертвою злочину (можливо  2 години)		Характеризує ознаки злочину, описує елементи складу злочину, називає види злочинів, наводить приклади. Аналізує правові ситуації і пропонує шляхи їх розв’язання, використовуючи окремі статті Кри-мінального кодексу України. Моделює варіанти поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину. Оцінює наслідки злочину для конкретної особи, оточуючих і суспільства в цілому
Що таке кримінальна відпо-відальність і кримінальне пока-рання. Які покарання передбачені Кримінальним кодексом України. Особливості кримінальної відпо-відальності неповнолітніх		Розтлумачує поняття «кримінальна відпові-дальність» і називає її підстави, пояснює що таке покарання. Називає види покарань, що застосовуються до неповнолітньої особи, яка вчинила злочин, розповідає про особливості кримінальної від-повідальності неповнолітніх Оцінює причини підліткової злочинності в Україні. Висловлює власне ставлення до злочинів
Правоохоронні органи в Україні. Міліція і неповнолітні. Як зверну-тися до міліції. Які права має неповнолітня особа при затри-манні, арешті, допиті		Пояснює які органи держави називають право-охоронними і наводить приклади. Описує основні завдання, права і обов’язки міліції. Складає за зразком заяву до відділку міліції. Характеризує права неповнолітніх осіб при затриманні, арешті, допиті. Моделює і розв’язує правові ситуації. Формулює власну позицію щодо поведінки в ситуації взаємодії з правоохоронними органами
Коли порушується кримінальна справа. Як проводиться досудове слідство. Як проходить розгляд кримінальних справ у суді. Права та обов’язки учасників кримі-нального процесу		Називає основні етапи розгляду кримінальної справи. Характеризує учасників кримінального процесу. Розповідає про права і обов’язки потерпілого і підсудного. Розтлумачує принцип презумпції невинуватості та оцінює його значення. Пояснює процедуру судового розгляду кримінальної справи. Висловлює власну оцінку важливості права людини на захист у суді
Розділ 7. Твоя подорож у світ юридичних професій (1 година)
Які юридичні професії існують. Де  здобути юридичну освіту. Хто такі слідчий і прокурор. Як стати адвокатом, суддею, нотаріусом. Коли і як ми звертаємося до правника	Описує окремі юридичні професії. Характеризує основні повноваження слідчого, прокурора та представників інших юридичних професій. Описує основні вимоги до осіб, які бажають працювати за юридичним фахом. Називає навчальні заклади, що надають юридичну освіту. Аналізує і розв’язує ситуації, в яких особа звертається по юридичну допомогу. Висловлює судження щодо причин популярності юридичних професій у світі
Узагальнення (1 година) Резерв  (1 година)

Особливості організації навчально-виховного процесу

при викладанні курсу

Практичний курс правознавства як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу насамперед обов’язкове систематичне (на кожному уроці) використання інтерактивних методів навчання: мозкового штурму, дискусії, взаємонавчання в малих групах, парах, імітації спрощених судових слухань, ажурної пилки, рольових ігор тощо. Безумовно актуальними є також активні методи: бесіда, тестування, моде-лювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз публіцистичних і художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення. Передбачається вихід за межі уроку шляхом реалізації проектної діяльності в індивідуально-груповій формі, екскурсій, участі в шкільному самоврядуванні, самооцінці школи, соціологічних дослідженнях і т.п.

У контексті інтерактивного навчання правові знання, уміння, ставлення учнів  набувають іншої форми, ніж у традиційному. З одного боку, вони є певною інформацією про навколишній світ, яку учень отримує не у вигляді вже готової системи від педагога, а в процесі власної активності. З іншого боку, учень у процесі взаємодії на уроці з іншими учнями та вчителем опановує системою  апробованих способів діяльності стосовно себе, соціуму, світу вза-галі, засвоює різні механізми пошуку та застосування знань, має можливість безпосередньо під час навчання апробувати нові моделі поведінки і діяльності. Тому зміст освіти, опрацьований учнем таким чином, є одночасно й істру-ментом для його самовдосконалення і розвитку як інтелектуального, так і особистісного.

Пізнавальна діяльність учнів на уроках з курсу правознавства має включати: пошук, первинний аналіз і застосування правової інформації; аналіз окремих положень нормативних правових актів; груповий і індивідуальний аналіз правових ситуацій; формулювання і аргументацію учнем власної точки зору з посиланням на норми права; застосування набутих знань для визначення відповідного закону способу поведінки і порядку дій в конкретних ситуаціях, визначення процедури звернення до відповідних органів й установ по кваліфіковану юридичну допомогу.

Програма не містить великого обсягу матеріалу, залишаючи вчителеві час для використання різноманітних методів і високої активності кожного учня. Це має бути передбачено і при складанні навчально-методичного комплексу до курсу.

Оцінка навчальних досягнень учнів

Як випливає з попередніх розділів навчальної програми, об'єктом оціню-вання в даному практичному курсі є не тільки правові знання і уміння, але й загальна навчальна компетентність учня, наприклад, уміння представити свою думку усно і письмово в різних формах, розв’язувати проблеми та ін., соціальна й комунікативна компетентність, що проявляються у різноманітних способах комунікації і взаємодії учнів між собою, з вчителем, з іншими дорослими. 

Такі освітні цілі, індивідуальні відмінності засвоєння матеріалу учнями, конструювання ними знань на основі особистого досвіду, активний характер процесу навчання обумовлюють необхідність розробки і використовування відповідних методів і інструментарію оцінювання.

Видається, що оцінювання процесу та результатів навчання практичного курсу правознавства вимагає використання як традиційних методів (усне опитування, тестування), так і альтернативних (так зване оцінювання «участі в діяльності», самооцінювання, взаємооцінювання) в різних комбінаціях. Вибір методів оцінювання повинен здійснюватися з урахуванням характеру об'єктів оцінювання: оцінюватися можуть як усні відповіді і письмові роботи, завдання на виявлення операційних умінь, моделювання життєвих ситуацій, так і участь учнів у дискусіях, рольових іграх, підготовка виставки, збір матеріалу з певної тематики (портфоліо), написання твору (есе), підготовка проекту і виконання його і т.п. Важливою є розробка вчителем з урахуванням цілей навчання чітких, ясних і відомих учням критеріїв, відповідно до яких виставляється оцінка.

Підготовка вчителів до викладання курсу та оволодіння інтерактивними методами має передбачати можливість проходження ними тренінгового навчання зі змісту курсу.

Програма підготовлена авторським колективом у складі:

Пометун Олена Іванівна — зав. лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук

Ремех Тетяна Олексіївна — аспірантка лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, вчитель правознавства Києво-Печерського ліцею № 171  «Лідер», вчитель-методист

І. Пояснювальна записка

Сучасне музеєзнавство має широкі перспективи в Україні і, розвиваючись як окремий науко­вий напрям, має впроваджувати­ся в освітній простір. Музей — це інститут людської спільноти, що є засобом свідомого ціле­спрямованого залучення людей до культурної спадщини мину­лих часів і займає особливе міс­це в житті людства. Об'єктами сучасного музеєзнавства є як загальносвітові, загальноукра­їнські культурні святині, так і пам'ятки місцевого значення, особливо ті, що недостатньо ви­вчені та відомі. У нашій держа­ві прийнято низку нормативно-правових актів у галузі музейної та пам'яткоохоронної справи, відповідно до яких діють музеї на громадських засадах, у тому чис­лі й музеї при закладах освіти.

Пізнання учнівською молод­дю суті національної державнос­ті починається з розуміння нею змісту буття близького оточення. Воно стає підґрунтям бажання докласти зусиль до вирішення державних завдань і проблем, працювати на користь нашої України. Однією з форм залучен­ня дітей до суспільних проблем є діяльність гуртків «Юні музеє­знавці».

Для повноцінної діяльності керівника музею при закладі осві­ти потрібна сучасна навчальна програма, що включає не тільки загальні питання, а й регіональні особливості.

Завданнями сучасної освіти також є необхідність урахування індивідуальних здібностей, ін­тересів і потреб учнів, створення умов для їх розвитку та самореалізації, формування у них орієн­тації на певний вид професійної діяльності, реалізації особистісно орієнтованого навчання. Значну роль у загальній системі навчально-виховного процесу відіграє діяльність музеїв при на­вчальних закладах.

Навчальну програму гуртка «Юні музеєзнавці» (далі — Про­грама) складено згідно з вимо­гами до навчальних програм та підручників (наказ Міністерства освіти і науки від 12.02.2004 р. № 108 «Про затвердження По­ложення про Всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників для загальноосвіт­ніх навчальних закладів») та загальнодидактичними принципа­ми сучасної педагогічної науки. В її основу покладено наявну в Україні програму «Юні музеєз­навці» (автор Л. Пронкіна), що вміщена у збірнику «Орієнтовні навчальні програми туристсько-краєзнавчих об'єднань учнів­ської молоді» (Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання, Український державний центр туризму і кра­єзнавства учнівської молоді. — К., 1996).

Під час підготовки змісту Програми враховано регіональ­ний компонент та нові підходи до соціальної ролі музею, транс­формації його надбань в освіту у двох аспектах: як сукупності форм, методів навчання та засо­бів формування громадянсько-патріотичної позиції учнівської молоді.

Мета Програми: залучення учнівської молоді до процесів до­слідження, вивчення та збережен­ня історико-культурної спадщини України та рідного краю, форму­вання у її свідомості системи по­глядів, принципів та цілісного уяв­лення   про  історико-культурний потенціал українського народу. Завдання Програми:

1.Ознайомлення учнів з особ­ливостями формування музеїв як соціокультурного інституту сус­пільства на загальносвітовому, державному та регіональному рівні.

2.Вивчення основних етапів історичного розвитку музеїв в Україні та створення музейної мережі на Рівненщині.

3.Оволодіння навичками ор­ганізації та діяльності громад­ських музеїв.

4. Засвоєння основ музейної термінології, функцій та напрямів діяльності музеїв.

5.   Оволодіння системою знань про рідний край, його пам'ятки історії та культури.

6. Ознайомлення з різними формами та методами музейної роботи.

7.Набуття загальноосвітньої культурологічної профільної підготовки, навичок самостій­ної історико-краєзнавчої діяль­ності для пам'яткоохоронної ді­яльності.

8. Поглиблення знань учнів з навчальних дисциплін, реалізація завдань особистісно орієнтова­ного навчання та розвитку здіб­ностей дітей.

9.Виховання національно сві­домого громадянина, грамотної, освіченої людини.

10.Розвиток і продовження кра­щих краєзнавчих традицій краю.

11.Вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті знання та користуватись історич­ними джерелами.

12.Усвідомлення учнями осо­бистої причетності до подій сьогодення, формування активної громадянської позиції.

13.Набуття навичок орієн­тування у потоці інформації, що постійно збільшується.

14.Розвиток творчого мис­лення, формування власної дум­ки та критичного ставлення до інформації.

Програма розрахована на три роки навчання учнів відповідно до 3-х рівнів на­вчання (початковий, основний та вищий). Гуртки працюють на базі діючих музеїв. Загальна кількість годин курсу: 1-й рік навчання — 70 години.

У Програмі використано як концентричний, так і лінійний спосіб побудови: одні й ті самі розділи повторно вивчаються на різних ступенях навчання, їх зміст поступово розширюється та поглиблюється, одночасно матеріал вивчається систем­но і послідовно, з поступовим ускладненням, новий матеріал викладається на основі уже ві­домого, у тісному зв'язку з ним. Програма включає 11 розділів, де розглядаються основи теорії та практики музейної справи. Кожна  тема  супроводжується коротким змістом теоретичних і практичних занять. За резуль­татом роботи гуртка наприкінці кожного року навчання як під­сумок включено проведення краєзнавчо-пошукової експе­диції для конкретного відпра­цювання отриманих навичок на практиці. Експедиція організо­вується у канікулярний час за окремим планом або за рахунок годин, передбачених на прове­дення навчальної практики.

Вимоги до знань і вмінь учнів.

Гуртківці повинні знати:

1.Основні поняття і терміни, нормативні акти, класифікацію музеїв.

2.Етапи історичного розвитку музеїв та формування музейної мережі на Рівненщині.

3.Основи організації та ді­яльності музеїв на громадських засадах.

4.Функції та напрями діяль­ності музеїв при закладах освіти.

5.Основні вимоги до обліку та збереження музейних пред­метів.

6.Етапи та прийоми побудови музейної експозиції.

7.   Вимоги до масово-просвітницької діяльності громадських музеїв.

II. Зміст Програми

1-й рік навчання (початковий рівень)

Навчально-тематичний план

Гуртківці повинні вміти:

1.     Складати плани роботи музею.

2.   Здійснювати облік та зберігання музейних предметів.

3. Організовувати та проводити краєзнавчий пошук за конкретною темою.

4.Виконувати наукову оброб­ку зібраного матеріалу.

5.Створювати та оформляти музейну експозицію.

6.   Здійснювати науково-просвітницьку роботу.

7. Використовувати технічні засоби в польових умовах і для музейної експозиції.

Розділи Програми побудовані таким чином, щоб педагог мав можливість вибору форм і мето­дів роботи залежно від умов ді­яльності навчального закладу, іс­торичних особливостей регіону, дитячого колективу, завдань та проблеми школи.

Під час занять у гуртку «Юні музеєзнавці» учні мають можливість поглибити знання з навчальних предметів, отри­мати практичні уміння і нави­чки, що є важливим складни­ком гуманістичного виховання, культурно-духовного розвитку дітей та молоді.

№ з/а	Назва теми	Кількість годин
		Усього	Теор.	Практ.
1	Вступ. Музей — скарбниця історичної пам'яті українського народу. Основи музейної термінології	5	3	2
2	Історія музеїв, їх класифікація. Шкільне музейництво	5	3	2
3	Основи організації та створення музею	10	5	5
4	Пам'яткознавство. Вивчення джерельної бази з історії краю	14	7	7
5	Історія музейної справи на Рівненщині. Відомі колекції краю	5	3	2
6	Пошукова діяльність музею: форми та методи	5	3	2
7	Експозиційна робота музею	5	3	2
8	Просвітницька діяльність музею	5	3	2
9	Організація діяльності музейного активу	6	3	3
10	Участь у всеукраїнських і місцевих краєзнавчих акціях	10	5	5
11	Підсумкова краєзнавчо-пошукова експедиція	—	—	—
Усього		70	38	32

 «Історія України»

для учнів 11 класу

                                                   Схвалено радою

                                                       методичного кабінету

                                                       відділу освіти

                                                       протокол № ___ від «____» 200__ р.

Програма факультативу « Історія України»

Пояснювальна записка

     Факультатив – одна з допоміжних форм навчання з історії України. На його засвоєння відводиться 34 навчальні години.

     Програма факультативу складена на основі типового навчального плану загальноосвітньої школи і передбачає поглиблене вивчення найбільш важливих тем пізнання епохи співвідношення подій з історії України і всесвітньої історії.

         Головна мета факультативу – розвиток історичного мислення учнів, набуття знань із життєвого досвіду інших людей, систематизувати набуті знання  з курсів « Історія України» та « Всесвітня історія» 7-11 клас.

      Досягненню мети сприяють різні форми роботи з учнями: лекції, бесіди, прес-конференції, вікторини, повідомлення учнів та інше.

       У ході вивчення тем використовуються різні форми контролю знань – усні і письмові: історичний диктант, тестування, історичне есе, складання історичного портрета, графічні завдання на контурних картах тощо.

Учні повинні знати :

Ø терміни

Ø дати

Ø події та їх перебіг з історії України, всесвітньої історії

Ø орієнтуватись в історичних подіях, нанесених на карту

Основні завдання програми:

ü на матеріалі історії України з найдавніших часів до наших днів та всесвітньої історії ХХ – поч. ХХІ ст. аналізувати, порівнювати, узагальнювати, критично мислити, аргументувати думку;

ü вільно оперувати  в усній і письмовій мові основними історичними термінами і поняттями;

ü засвоїти способи самостійного одержання  та обробки інформації з різних джерел;

ü повторення і засвоєння учнями основного програмового матеріалу з історії України від найдавніших часів  аж по сьогодення та всесвітньої історії ХХ-ХХІ ст.;

ü закріпити вміння працювати з історичною картою, атласом, вміння їх «читати», здобувати історичну інформацію;

ü виховувати громадянську свідомість, гідність і честь у гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утверджувати ідеали гуманізму, добра і справедливості.

Навчання здійснюється з урахуванням вікових і особистих особливостей учнів.   

Навчально – тематичний план

№ за/п	Зміст програмового матеріалу	Основні вимоги до підготовки учнів	К-сть годин	Дата
1.	Первісні землероби та скотарі на території України.	Застосовує та пояснює терміни: « культурний шар», «стоянка», «палеоліт», « трипільська культура», «осілий та кочовий спосіб життя».	1
2.	Античні міста держави в Північному Причорномор’ї. Кочові племена на Півдні України.	Описує умови життя давніх жителів грецьких міст держав, життя кочових племен півдня.	1
3.	Виникнення та розвиток Київської Русі.	Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі, пояснює терміни: «слов’яни», « анти», «склавини», « держава», «князь», «Русь», « християнство», походження назви « Русь»; показує на карті напрями розселення слов’ян.	1
4-5.	Київська Русь   та Галицько-Волинська держава в Х-ХІІІ ст.	Показує на карті територію Київської Русі в різні періоди. Пояснює терміни: «закон»,  « Руська правда», « верства», «монастир»; характеризує діяльність видатних державних діячів.	2
6-7.	Українські землі у складі Великого князівства Литовського та під владою Польщі.	Визначає послідовність подій історії українських земель у складі Великого князівства Литовського.	2
8.	Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Відродження української держави.	Показує на карті територіальні зміни, пояснює терміни: « національно-визвольна війна», « Військо Запорізьке», « Гетьманщина», називає основні події визвольної війни.	1
9-10.	Українські землі у складі Російської та Австрійської імперії кін. ХУІІІ - І пол. ХІХ ст.	Визначає хронологічну послідовність подій періоду , визначає цілі участі українців у війнах за їхніми діями, співставляє дані історичних джерел, характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог національно-визвольного руху.	2
11.	Суспільно-політичний рух в Україні в другій пол. ХІХ ст. та духовне життя українців.	Порівнює основні причини, форми та наслідки суспільно-політичного та національно-визвольного руху, дає характеристику та оцінює діяльність провідних представників національно-визвольного руху.	1
12.	Україна в роки Першої світової війни	Характеризує плани Антанти і Троїстого союзу щодо України, показує на карті території, де відбувались воєнні події, визначає хронологічну послідовність подій війни на Західному і Східному фронтах.	2
13.	Українська револю ція  1917 -1919 рр. та державотворчий процес 1917-1920р.	Порівнює різні точки зору щодо діяльності УЦР, аналізує зміст універсалів ЦР.	3
14.	Україна в умовах НЕПу  та радянська модернізація України.	Характеризує процеси стабілізації економічного і соціального життя, факти НЕПу, визначає суть політики українізації, процесу колективізації, індустріалізації, культурної революції.	3
15.	Культура і духовне життя в Україні 1917 – 1938 рр.	Визначає основні чинники, явища, процеси та пам’ятки культури періоду, оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну і світову культуру.	2
16.	Західноукраїнські землі  1921 – 1938 рр. Статус Східної Галичини. «Пацифікація». Закарпаття.	Порівнювати явища і процеси економічного розвитку, суспільного та повсякденного життя в Західноукраїнських землях, визначає сутність політики « Пацифікації», аналізує становище політики українських земель у міжвоєнний період.	2
17.	Наш край з давни-ни до ХХст.	Співвідносить події і процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної історії.	1